У Лаврі відкрили великодню виставку з унікальними скарбами з фондосховищ

Сьогодні, 8 квітня, напередодні Великодня, в Успенському соборі Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" відбулося відкриття виставки під назвою "Христос Воскрес!". Ця подія стала важливою віхою в культурному житті України, оскільки на виставці представлені унікальні твори сакрального мистецтва, що датуються XVI–XIX століттями. Про це повідомляє журналіст відділу "Культура" агентства "Інтерфакс-Україна".

Виставка "Христос Воскрес!" була створена з метою представлення цілісної візуальної оповіді про останні дні земного життя Ісуса Христа. Вона охоплює ключові моменти, такі як вхід до Єрусалима, страждання, розп’яття, Воскресіння, явлення учням та Вознесіння. В експозиції зібрані старовинні ікони, гравюри, літургійні тканини, церковне начиння та вироби українських майстрів із дорогоцінних металів, що дозволяє відчути великодній сюжет як послідовну духовну історію.

Серед центральних експонатів можна побачити ікони XVI–XVII століть, такі як "Сходження до пекла", "Вхід Господній до Єрусалиму", "Вознесіння", а також монументальні композиції "Розп’яття" і "Зняття з Хреста". Виставка не обмежується лише іконописом, вона також включає предмети, які безпосередньо використовувалися під час літургії, такі як потири, дискоси, звіздиці, дарохранительниці, напрестольні Євангелія та церковне шитво.

Генеральний директор заповідника Максим Остапенко в ексклюзивному коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" підкреслив, що цей проект став результатом майже п’ятирічної роботи, яка розпочалася ще до початку повномасштабної війни. "Ця виставка безумовно дуже важлива для нас, бо це певний підсумок майже п’ятирічної роботи. Вона задумувалася ще до війни і передбачала дуже ретельне вивчення експонатів, які тематично мають бути пов’язані з Воскресінням Христовим", — зазначив Остапенко.

Він також додав, що на виставці представлені "абсолютні шедеври" XVI–XVII століть, які в Україні можна "порахувати по пальцях", а особливе значення їй надає повернення до простору собору речей, що колись належали самій Лаврі. "Найбільше мене надихає те, що на цій виставці представлені предмети, які, власне, походять з пам’яток самої Києво-Печерської лаври, які були знищені, зруйновані, в тому числі за наказом із Москви, коли був підірваний Успенський собор у 1941 році", — підкреслив він.

Кураторка виставки Інна Івакіна зазначила, що особливість проекту полягає в цілісності його драматургії, яка дозволяє пройти великодній шлях через унікальні українські пам’ятки. "Сюди можна приходити разом з дітьми, разом з сім’ями. Ми розповідаємо цю історію нашими дорогоцінними пам’ятками, тому що, насправді, вони всі походять з різних церков, з різних місцин, вони зібрані нашими дослідниками, істориками, мистецтвознавцями по крупицях", — додала кураторка.

Івакіна також наголосила, що багато сакральних речей дійшли до нашого часу всупереч історичним руйнуванням, а сама експозиція стала ще й розповіддю про збереження української спадщини. "Радянський режим нищив усе, що можна було нищити. І що вдавалося схопити, вихопити, те і залишилось. І тому тут ми демонструємо речі і з лаврських церков, і з Західної України, і з київських церков", — зазначила вона.

Окрему увагу на виставці привертають літургійні предмети, які демонструють не лише художню майстерність, а й сакральний зміст богослужіння. Серед них — велике напрестольне Євангеліє XVIII століття, вага якого сягає близько 30 кілограмів. Це срібне, позолочене видання з розкішним карбуванням, створене українськими золотарями, походить із Київського Свято-Микільського пустинного монастиря. Книгу експонують у розгорнутому вигляді, хоча, як зауважують реставратори, тривала демонстрація в такому стані є складною для паперу.

Не менш вражаючими є дарохранительниця, потир, дискос і звіздиця, оздоблені медальйонами та символами Страстей Христових. Саме через ці речі виставка набуває внутрішньої цілісності: великодня історія розповідається не лише через образи на іконах, а й через предмети, що століттями були частиною живої церковної традиції.

Виставка демонструє, що українське сакральне мистецтво розвивалося не в ізоляції, а у взаємодії з європейською традицією. У просторі собору представлені гравюри за творами Пітера Пауля Рубенса, Антоніса ван Дейка, Рафаеля та Карраччі, які дають змогу побачити ширший контекст і зрозуміти, як українські майстри інтерпретували загальноєвропейські сюжети у власній художній мові.

Митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України Епіфаній підкреслив, що в умовах війни виставка набуває особливого символічного значення — як свідчення того, що українська культура, пам’ять і духовна основа не знищені. "Ця виставка засвідчує, що правда, світло, життя завжди перемагають. Ми не хочемо жити в чужих світах, ми хочемо жити у своїй сильній, єдиній, демократичній, європейській Україні", — сказав він на відкритті експозиції.