Трамп оголосив двотижневе перемир’я з Іраном: тактичний успіх чи нові виклики?

7 квітня 2023 року президент США Дональд Трамп оголосив про двотижневе перемир’я з Іраном, яке, за його словами, забезпечило проміжний тактичний успіх. Однак, як зазначає видання The New York Times, це перемир’я не вирішило жодної з основних проблем, які стали причинами конфлікту.

Оголошене перемир’я може підживлювати віру Трампа в те, що його тактика, заснована на максималістських вимогах та ігноруванні старих домовленостей, може бути ефективною і в геополітиці. Як зазначає NYT, ескалація риторики Трампа до «астрономічного рівня» допомогла йому досягти того, чого він шукав тижнями. Автор статті вважає досягнуту домовленість про припинення вогню «тактичною перемогою», яка потенційно може відновити потоки нафти, добрив та інших товарів через Ормузьку протоку, а також заспокоїти ринки, які стурбовані ризиками рецесії через глобальний енергетичний шок.

Проте, навіть якщо апокаліптичні залякування Трампа щодо Ірану спрацювали в короткостроковій перспективі, основні розбіжності з Тегераном залишаються такими ж гострими, як і в лютому, коли президент США розпочав цю війну. NYT перераховує невирішені проблеми, нагадуючи, що Іран зберіг свій режим, ядерний арсенал та контроль над Ормузькою протокою.

В Ірані продовжує діяти теократичний уряд, який спирається на жорстокі сили Корпусу вартових Ісламської революції. Під контролем цього режиму залишається залякане населення, яке зазнало додаткових страждань від ракетних ударів і бомбардувань. Ядерний потенціал Ірану, зокрема понад 400 кг збагаченого урану, залишається непорушним, і саме ризик виробництва ядерної зброї став формальним приводом для війни.

Війна також шокувала союзників США в країнах Перської затоки, які усвідомили, наскільки вразливими є їхні інфраструктури для іранських ракет і безпілотників. Зростання цін на газ і паливо ставить під сумнів обіцянки Трампа про їхнє зниження після припинення бойових дій, що також підкреслює NYT.

Ще одним наслідком війни стало розколювання політичної бази Трампа, адже колишні прихильники президента почали звинувачувати його та його команду, включаючи віцепрезидента Джей Ді Венса, у порушенні обіцянки не втягувати Америку у війни на Близькому Сході та в інших регіонах.

Іран, у свою чергу, продемонстрував свою здатність витримувати близько 13 000 точних ударів і продовжувати вести асиметричну війну, перекриваючи постачання нафти та здійснюючи кібератаки на американську інфраструктуру.

Таким чином, незважаючи на оголошене перемир’я, перед Трампом стоять нові складні завдання: не лише досягти тривалого врегулювання конфлікту, але й довести Сполученим Штатам та світові, що ця війна була варта зусиль. Для цього Трамп повинен продемонструвати, що він позбавив Іран контролю над Ормузькою протокою та можливостей створення ядерної зброї, підкреслює NYT.

Проте попередні умови угоди, запропоновані Іраном, поки що не свідчать про це. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що судноплавство через Ормузьку протоку відновиться, але під контролем збройних сил Ірану, які визначатимуть, хто і коли проходитиме цим водним шляхом.

Річард Фонтейн, виконавчий директор вашингтонського аналітичного центру Center for a New American Security, зазначив, що Іран продовжує контролювати протоку, чого не було до війни. Він висловив сумнів, що Сполучені Штати та світ можуть змиритися з ситуацією, в якій Іран контролює ключовий енергетичний шлях, що могло б призвести до ще гіршого результату, ніж той, що існував до війни.

Додатково, Трамп, який раніше вимагав від Ірану «беззастережної капітуляції», тепер фактично погодився на переговори на основі 10-пунктного плану, представленого Іраном пакистанцям. Трамп назвав цей план «прийнятною основою для переговорів», хоча Фонтейн зазначив, що він нагадує список побажань Тегерана, що включає глобальне визнання права Ірану на збагачення урану, виведення всіх американських військ з регіону та скасування економічних санкцій.

Це лише відправна точка для переговорів, але розрив між баченням Ірану та США настільки великий, що його подолання може зайняти роки, а не два тижні. Адміністрації Барака Обами знадобилося два з половиною роки, щоб досягти ядерної угоди 2015 року, з якої Трамп вийшов у 2018-му. Тепер же йому доведеться вести переговори під загрозою можливого відновлення воєнних дій.

Якщо Трампу не вдасться забезпечити вивезення з Ірану понад 400 кг збагаченого до 60% урану разом із значно більшою кількістю менш збагаченого ядерного пального, він досягне у своїй війні, що коштувала мільярди доларів, ще менше, ніж Обама 11 років тому. Тоді Іран вивів з країни 97% своїх ядерних арсеналів, що підкреслює NYT.

Фонтейн резюмує, що існує ймовірність того, що США та світ опиняться в гіршому становищі, ніж до початку операції проти Ірану.

На завершення, 7 квітня Трамп заявив, що погодився на припинення вогню з Іраном на два тижні за умови негайного відкриття Ормузької протоки, підкресливши, що США вже досягли та перевищили всі військові цілі, а також значно просунулися в досягненні остаточної мирної угоди.