Розвідка США вважає, що Іран не погодиться відкрити Ормузьку протоку

Американська розвідка вважає, що Іран навряд чи погодиться на розблокування Ормузької протоки, оскільки це залишається його найсильнішим "козирем" у ситуації, що склалася. Про це повідомляє Reuters з посиланням на трьох співрозмовників, пише "Європейська правда".

В останніх звітах від розвідки США зазначають, що Тегеран, швидше за все, не відкриє вільний прохід для суден через Ормузьку протоку. Контроль над цією стратегічно важливою "артерією" експорту нафти залишається єдиним реальним козирем Ірану у переговорах зі Сполученими Штатами. Аналітики розвідки, спираючись на наявну інформацію, вважають, що Іран продовжить блокувати протоку, оскільки високі ціни на енергоресурси у всьому світі можуть стати інструментом тиску на США, підштовхуючи президента Трампа до швидкого згортання кампанії проти Ірану, особливо в умовах тиску громадської думки в самих Штатах.

У доповідях також висловлюються оцінки, що війна може навіть підсилити регіональні позиції Ірану, оскільки він успішно демонструє свою спроможність контролювати цей стратегічний шлях, створюючи великі проблеми для сусідів. "У даному випадку однозначно зрозуміло, що зараз Іран "відчув смак влади" і свій контроль над протокою, тож він не скоро погодиться поступитися цим", – зазначив один зі співрозмовників.

У п’ятницю президент США Дональд Трамп заявив, що зможе "легко розблокувати Ормузьку протоку", проте на це потрібен час. За словами посадовця з Білого дому, який коментував ситуацію на умовах анонімності, Трамп впевнений, що протока "дуже скоро буде розблокована" і Ірану не дозволять диктувати умови у цьому питанні. Одночасно президент США підкреслив, що для інших країн це питання є значно важливішим, ніж для Сполучених Штатів.

Експерти вважають, що потенційна військова операція для розблокування протоки є ризикованою і не гарантує надійного результату. Ширина Ормузької протоки у найвужчій точці між берегами Ірану та Оману становить близько 33 км, проте коридор, яким проходять танкери, має ширину лише 3 км для руху в обидва боки, що перетворює судна на "легкі" цілі. Навіть якщо американські сили зможуть взяти під контроль узбережжя та острови навколо протоки, Іран все ще матиме можливість атакувати цей вузький коридор з глибини своєї території, використовуючи різні засоби ураження.

Такі ж аргументи проти силової операції для розблокування Ормузької протоки висловив президент Франції Емманюель Макрон. У скликаному Британією дорадчому засіданні, що відбулося 2 квітня, взяли участь понад 40 країн, які обговорювали можливі шляхи розблокування Ормузької протоки.

Ця ситуація залишається вкрай напруженою, і подальші дії Ірану можуть суттєво вплинути на глобальні ринки енергоресурсів, а також на політичну ситуацію в регіоні. Спостерігачі наголошують на важливості міжнародної співпраці для вирішення цієї проблеми, оскільки вона стосується не лише США, а й багатьох інших країн, які залежать від стабільності в цьому стратегічному водному шляху.