Пасивна оборона Ірану виявилася ефективною, але не змогла забезпечити повноцінний захист - турецький дослідник
Турецький аналітик Орал Тога в своєму матеріалі для Центру дослідження Ірану оцінив ефективність пасивної оборони Ірану, вказавши на її обмеження та недоліки.
У своєму новому дослідженні, опублікованому для Центру дослідження Ірану, турецький аналітик Орал Тога звернув увагу на ефективність пасивної оборони Ірану, яка, за його словами, виявилася кращою, ніж очікувалося. Проте, він підкреслив, що сама по собі ця форма оборони не змогла забезпечити повноцінний захист країни. Тога зазначив, що пасивна оборона дозволила зберегти частину військового потенціалу навіть під час масованих атак, але її можливості залишаються обмеженими без підтримки інших елементів оборони.
Аналітик підкреслив, що однією з ключових проблем є відсутність належної уваги до цивільної стійкості. Зокрема, він звернув увагу на недостатню кількість систем укриттів, продовольчого забезпечення та енергетики. "У Тегерані та інших великих містах відсутні функціональні бомбосховища. Це створює серйозні ризики для цивільного населення під час повітряних атак. Така прогалина суттєво знижує загальну стійкість держави до тривалого конфлікту", - пояснив Тога.
Крім того, експерт зазначив, що удари по енергетичній інфраструктурі країни створюють ризики для продовольчої безпеки. Хоча система пасивної оборони змогла зберегти ракети, вона поставила під загрозу здатність забезпечувати населення продовольством. "Енергетичні втрати безпосередньо впливають на виробництво та логістику. Це може призвести до ширших гуманітарних наслідків", - додав він.
Тога також підкреслив, що пасивна оборона не може замінити активні системи протиповітряної оборони. "Пасивна оборона є не альтернативою, а доповненням до активної оборони. Захисна система втрачає ефективність, коли повітряна перевага противника є абсолютною. Саме тому критично важливим є баланс між цими елементами", - підсумував дослідник.
Стратегія пасивної оборони Ірану полягає у захисті критичної інфраструктури шляхом укріплення та приховування. Це включає перенесення важливих об'єктів під землю та їх дублювання для забезпечення виживання під час бомбардувань. Ця стратегія була сформована після ірано-іракської війни, що тривала з 1980 по 1988 рік, яка продемонструвала вразливість Ірану до авіаударів. Після вторгнення США в Ірак у 2003 році та застосування високоточної зброї, процес перенесення важливих об'єктів під землю в Ірані був прискорений.
Нагадаємо, що нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що війна з Іраном "наближається до завершення" і може тривати ще два-три тижні. Ця заява викликала занепокоєння серед міжнародної спільноти, адже ситуація в регіоні залишається напруженою, а наслідки можливого конфлікту можуть бути катастрофічними.
Для отримання більше новин та актуальної інформації, приєднуйтесь до наших каналів у Telegram, Instagram та YouTube.