41 країна готова сприяти безпеці в Ормузькій протоці, але за умови припинення війни - Politico

У рамках дзвінка, організованого урядом Великої Британії, лідери 41 країни висловили свою стурбованість ситуацією в Ормузькій протоці, яка є важливою торговельною артерією для світової економіки. Вони розкритикували Іран за його дії, які, на їхню думку, намагаються утримувати світову економіку в заручниках, і обговорили можливі санкції, а також пообіцяли посилити дипломатичний тиск на Тегеран через продовження блокування цього стратегічного водного шляху.

На зустрічі, в якій взяли участь представники Європейського Союзу, Франції, Німеччини, Бахрейну, Об'єднаних Арабських Еміратів та Канади, учасники чітко дали зрозуміти, що країни, яких президент США Дональд Трамп закликав до активніших дій у регіоні, вимагають припинення вогню перед тим, як розглядати можливість подальших кроків. Це підкреслює складність ситуації та важливість дипломатичних зусиль для розв'язання конфлікту.

Згідно з інформацією, наданою британською стороною, учасники зустрічі домовилися про необхідність посилення міжнародного тиску на Іран, зокрема через ООН, з метою надіслати чіткі та скоординовані сигнали Тегерану про необхідність забезпечення безперешкодного транзиту через Ормузьку протоку. Вони також підкреслили важливість всебічної відмови від стягнення мита з суден, які прагнуть пройти через цей стратегічний водний шлях.

Учасники зустрічі обіцяли вивчити можливість застосування скоординованих економічних та політичних заходів, таких як санкції, щоб посилити тиск на Тегеран, якщо ситуація в Ормузькій протоці залишиться напруженою. Одним із важливих аспектів обговорення стало питання про підтримку більшої ринкової та операційної довіри, що включає посилення обміну інформацією з судноплавними операторами та галузевими організаціями.

Проте, незважаючи на всі зусилля, 90-хвилинна розмова також продемонструвала небажання держав, на які тисне Трамп, розгортати військові сили в Ормузькій протоці, поки триває війна. Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер, яка модерувала цю важливу розмову, пообіцяла скликати військових планувальників для обговорення шляхів мобілізації колективних оборонних ресурсів, зокрема через місії з розмінування. Проте вона чітко зазначила, що будь-які заходи будуть вжиті лише після того, як конфлікт вщухне.

Перша зустріч, присвячена цій темі, запланована на вівторок, що свідчить про серйозність намірів учасників щодо вирішення ситуації в Ормузькій протоці. Німеччина також підтвердила свою готовність допомогти в охороні протоки, як тільки бойові дії припиняться. Президент Франції Еммануель Макрон висловив думку, що військова операція зі звільнення Ормузької протоки буде «нереалістичною», підкреслюючи необхідність дипломатичного підходу до вирішення конфлікту.

Цей дзвінок відбувся на фоні ширших дипломатичних зусиль, спрямованих на відкриття Ормузької протоки. Франція, зокрема, консультувала Бахрейн щодо резолюції Ради Безпеки ООН, яка мала на меті отримати юридичну підтримку для відкриття водного шляху силою, якщо це буде необхідно. Однак застосування сили згідно з розділом 7 Статуту ООН залишається спірним питанням. Один європейський дипломат зазначив, що остання версія тексту резолюції має підтримку Великої Британії, але не Франції, яка спочатку допомагала Бахрейну з розробкою документа.

Важливо зазначити, що будь-яка резолюція щодо відкриття Ормузької протоки вимагатиме підтримки всіх п'яти постійних членів Ради Безпеки, включаючи Росію та Китай. Вищезгаданий дипломат з ЄС висловив скептицизм щодо можливості отримання підтримки Росії для такої резолюції, враховуючи її тривалу підтримку Ірану. Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна вважає, що для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці необхідно запровадити додаткові санкції проти Ірану.

Фото: U.S. Naval Forces Central Command

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.