Знахідка з Нідерландів: у музеї Валхоф виявили унікальний кістяний фалос
У Нідерландах, у підвалах музею Валхоф, археологи виявили рідкісний артефакт, який змусив переглянути межі римського побутового мистецтва.
У підвалах музею Валхоф, розташованому в нідерландському Неймегені, серед 16 тисяч забутих коробок з археологічним брухтом було знайдено об'єкт, який змусив дослідників переглянути межі римського побутового мистецтва. Мова йде про 20-сантиметровий фалос, ретельно виточений із кістки, артефакт настільки рідкісний за матеріалом, що він миттєво став головною сенсацією масштабного проєкту з інвентаризації знахідок. Поки що вчені опрацювали лише мізерну частку архіву, проте цей "кістяний раритет" вже називають однією з найважливіших знахідок у Нідерландах за останні роки.
Як повідомляє Arkeonews, десятиліттями цей колосальний масив артефактів, зібраний під час розкопок минулого століття, просто припадав пилом на складах. Ситуація зрушила з місця лише після інвестиції у 8 мільйонів євро від провінції Гелдерланд. Фахівці підрахували, що на повну ревізію вмісту всіх ящиків піде щонайменше шість років, але навіть перші триста коробок видали результати, які археологи називають "екстраординарними". Це детальна мозаїка життя на північному кордоні імперії, яка була прихована через банальну нестачу ресурсів на обробку фондів.
Знайдений кістяний фалос виділяється на фоні тисяч інших античних оберегів. У римському світі подібна символіка була звичною і не несла жодного еротичного чи табуйованого підтексту. Такі предмети служили захистом від "дурного ока", їх вішали біля входу в домівки або носили як амулети. Проте зазвичай їх виливали з бронзи або висікали з каменю. Знахідка з Неймегена доводить, що римські майстри активно використовували органічні матеріали для створення сакральних символів, що значно розширює наше розуміння тогочасної ремісничої логістики.
Окрім кістяного оберега, із забуття повернули зразки елітного столового посуду з оранжево-червоної кераміки. Деякі чаші прикрашені складними сценами з оленями, що мчать крізь ліс. Не менш цікавим є майже цілий "кубок з обличчям" — специфічний тип кераміки, що поширився Європою разом із римською армією. У прикордонних регіонах такі посудини часто знаходили в похованнях, де вони, ймовірно, мали відганяти нещастя від померлого.