Житлова проблема в Україні: від хронічної до критичної

Народний депутат від фракції «Слуга народу» та голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що станом на початок 2026 року житлова проблема в Україні перетворилася з хронічної на критичну. За його словами, оцінки ситуації вражають: понад 3 мільйони домогосподарств, що становить фактично кожну третю-четверту українську родину, так чи інакше постраждали від руйнувань житлового фонду. Якщо додати до цієї цифри 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб та сотні тисяч тих, хто потребував покращення житлових умов ще до 2022 року, ми отримуємо число, яке значно перевищує реальні можливості діючих програм.

Сьогодні іпотека в Україні — це не просто банківський продукт, а одночасно і економічний, і соціальний інструмент. Будівельна галузь стала одним із локомотивів відновлення країни. За словами Гетманцева, цифри красномовні: у 2025 році зростання в будівництві склало 11,3% після зростання на 17,8% та 31,8% у попередні роки. Це той сектор, який першим вийшов на довоєнні показники 2021 року.

Тільки житлове будівництво минулого року склало 34,5 мільярда гривень. За кожним будівництвом стоять металурги, виробники будматеріалів та оздоблення, що забезпечує десятки тисяч робочих місць і мільярдні надходження до бюджетів усіх рівнів. Проте, на думку Гетманцева, забудовники опинилися в заручниках відсутності «довгих» грошей, адже банківське кредитування залишається проблемою номер один.

Чому це критично для суспільства? Станом на кінець 2025 року збитки житловому фонду оцінюються у 61,1 мільярда доларів. 14% усього житла в країні пошкоджено або зруйновано, а війна «з'їла» заощадження українців. За даними Світового банку, кожен третій українець сьогодні перебуває у категорії бідних, і купити житло за накопичення тепер можуть одиниці. Іпотека стає безальтернативною.

Гетманцев зазначив, що програма єОселя, яка була запущена восени 2022 року, за цей час видала 24,6 тисячі кредитів на 42,8 мільярда гривень. Проте, якщо порівняти це з потребами у відновленні, які ООН та Світовий банк оцінюють у 89,8 мільярда доларів на найближче десятиліття, стає зрозуміло, що нинішніх темпів катастрофічно недостатньо.

Чому програма працює не на повну потужність? По-перше, низька платоспроможність: вчителі, медики та науковці складають лише по 7% від отримувачів. При нинішніх зарплатах банкам важко підтвердити їхню здатність обслуговувати кредит на 15-20 років. По-друге, географія: у прифронтових областях програма майже не працює. На Сумщині видано лише 243 кредити, на Харківщині — 231, а на Херсонщині — нуль. По-третє, демографія: доступною іпотекою скористалися лише 365 сімей з трьома дітьми, що становить лише 1,5% від загальної кількості. Для країни в демографічній кризі це неприпустимо мало.

Гетманцев підкреслив, що нинішній формат програми єОселя з проблемою не впорається. Україні потрібна комплексна національна програма відбудови та реновації, яка змінить саму логіку процесу. Серед основних кроків: впровадження директиви 2014/17/ЄС та прискорення законопроєкту №13435 про європейські стандарти оцінки майна, об'єднання Держмолодьжитла та Укрфінжитла для єдиної координації, перехід від бюджетної іпотеки до компенсаційної моделі, а також запровадження нових фінансових інструментів, таких як ескроу-рахунки за пропозицією НБУ та розвиток ринку сек’юритизації.

Гетманцев закликав до дій, зазначивши, що час зробити цей крок для 1 мільйона сімей. Це означає: кредит до 25 років, ставка 3-5% річних та платіж, що не перевищує 20-25% доходу родини (або дорівнює орендній ставці +10-20%). Тільки такий масштаб і такі умови дозволять розв’язати гордіїв вузол житлової проблеми та дати українцям фізичне підґрунтя для повернення додому та життя у власній державі.