Заступник міністра освіти Курбатов: Через війну 15-20% науковців припинили займатися дослідженнями в Україні

В Україні, у зв'язку з повномасштабною війною, 15-20% науковців припинили займатися дослідженнями, з них 8% виїхали за кордон. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Курбатов зазначив, що в Україні можна виокремити дві основні групи дослідників: наукові працівники, які працюють в академічному середовищі, та науково-педагогічні працівники, які займаються викладанням у університетах. За його словами, перша група налічує приблизно 25 тисяч осіб, а разом із науково-педагогічними працівниками загальна кількість дослідників, що займаються науковою діяльністю, становить близько 80 тисяч.

Заступник міністра також порівняв цю кількість із іншими країнами, підкресливши, що Україна має одну з найменших кількостей дослідників на тисячу населення. Він зазначив, що зниження цього показника тривало з 90-х років до початку війни, але наразі ситуація дещо стабілізувалася. Курбатов висловив сподівання, що перебудова економіки України на економіку доданої вартості допоможе змінити цю ситуацію.

На запитання про те, як вдалося стабілізувати ситуацію зі скороченням кількості науковців, Курбатов розповів про кілька чинників. Серед них — зміна погляду економіки та бізнесу на дослідників, особливо в мілітарній сфері, адже з'явилося багато компаній, які потребують наукових досліджень. Також було запроваджено 100% бронювання для осіб, які мають науковий ступінь і працюють у науці та вищій школі.

Курбатов підкреслив, що повномасштабна війна суттєво вплинула на кількість дослідників в Україні. Він зазначив, що війна загалом вплинула на чисельність населення, і наразі можна говорити про 15-20% людей, які припинили займатися дослідженнями. З цих 15-20% близько 8% виїхали за кордон, тоді як інші змінили професію. Це є суттєвими втратами для наукової сфери. Проте, за словами Курбатова, 80-85% науковців залишаються в Україні і продовжують працювати, незважаючи на складні умови.

Крім того, заступник міністра зазначив, що в Україні зберігається тенденція до старіння науки. Віковий баланс серед науковців розподілений таким чином: найбільша група — це особи віком від 40 до 60 років, за ними йде група 60+, а найменшою є група до 40 років. Курбатов підкреслив, що якщо населення в цілому старіє, то всі сектори, включаючи науковий, також не молодшають. Однак він зазначив, що вже робляться кроки для залучення молоді до науки. Зокрема, цього року планується запуск великого пілотного проєкту — проєктної аспірантури, в рамках якого суттєво збільшаться аспірантські стипендії, вперше буде передбачено фінансування дисертаційних досліджень, а також забезпечено зацікавленість наукових керівників.

Щодо гендерного балансу в українській науці, Курбатов зазначив, що ситуація є досить рівномірною. Він підкреслив, що це є критерієм євроінтеграції, і Україна має прагнути до балансу 50%. Однак він також зазначив, що існують різні фактори, які впливають на цю ситуацію, наприклад, важче знайти дівчат у фізичних лабораторіях та хлопців у гуманітарних науках. Незважаючи на це, у великих класичних університетах співвідношення майже 50 на 50, а дівчата досягають значних успіхів у науці, зокрема в точних науках.

На завершення Курбатов вказав на те, що з гендерним балансом у керівному складі є глибша проблема, і тут спостерігається відставання. Як повідомлялося раніше, на початку квітня Міністерство освіти і науки ухвалило рішення започаткувати новий інструмент розвитку міжнародної наукової співпраці — інститут міжнародних наукових амбасадорів.