НВ (Новое Время)

Захоплення іранського острова Харк: чи стане це новим викликом для американських військових?

Екс-президент компанії Київстар та засновник освітнього проекту Контора Пі аналізує можливі наслідки захоплення іранського острова Харк американським десантом.

Екс-президент компанії Київстар, а також засновник освітнього проекту Контора Пі, Петро Чернишов, звертає увагу на ситуацію навколо іранського острова Харк, що може стати предметом військових дій. Якщо розглядати це питання з теоретичної точки зору, захоплення острова американським десантом не виглядає як надскладне завдання. Однак, важливішим є питання, що станеться після такого захоплення.

Приблизно півтора роки тому Чернишов вже піднімав цю тему, коли вона не була в центрі уваги українських медіа. Острів Харк, розташований в Перській затоці, є стратегічно важливим, оскільки через його термінал проходить близько 90% іранського експорту нафти. Його площа складає всього 6 на 4 кілометри, з яких третина зайнята нафтовим портом з величезними резервуарами та інфраструктурою для зберігання нафти, а інша третина — оборонними спорудами, які, за словами Трампа та Ізраїлю, вже перетворені на руїни.

Острів має практично плоску поверхню, з максимальною висотою близько 80 метрів, що робить його вразливим для атак. На думку Чернишова, захоплення такого острова американськими військовими, ймовірно, не викликало б серйозних труднощів. Проте, набагато цікавішим є питання, що відбудеться після захоплення — як американські морпіхи та десантники реагуватимуть на масовані атаки FPV-дронів.

Уявімо ситуацію, коли на острів починають масово літати FPV-дрони — не десятки, а сотні, можливо, навіть тисячі. В такій ситуації американські військові опиняються в складному становищі, адже фізично неможливо розосередитися, а весь простір острова ідеально проглядається та прострілюється з повітря. Це викликає питання, як американські військові впораються з такою загрозою, особливо враховуючи, що масове використання FPV-дронів у реальних бойових умовах для них є новим досвідом.

Томас Фрідман, відомий американський журналіст, зазначає, що ситуація ускладнюється, якщо FPV-дрони використовують оптоволоконне управління. У такому випадку подавити їх засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) стає практично неможливо, оскільки немає радіосигналу, який можна було б заглушити. Більше того, існують також дрони-камікадзе, які можуть бути запущені з підводних човнів або катерів, що ще більше ускладнює ситуацію для американських військових.

Географічна ситуація також відіграє важливу роль: відстань від острова до іранського материка складає близько 30 кілометрів, що є оптимальною дистанцією для використання оптоволоконних FPV-дронів. Це дає змогу забезпечити надійний зв'язок і контроль над дронами, що може перетворити острів на високотехнологічний тир, де захиститися від атак зверху буде практично неможливо.

Таким чином, думка про можливі наслідки захоплення острова Харк викликає тривогу. Чи стане це шахом і матом у сучасних війнах? Це питання залишається відкритим, однак, безумовно, потребує серйозного аналізу та обговорення.

Текст опубліковано з дозволу автора.

Теги: острів Харк, війна США в Ірані, Петро Чернишов, Іран, Американські військові.