Європейська Бізнес Асоціація висловила занепокоєння щодо реорганізації Держгеонадр

Згідно з інформацією, що надійшла з бізнес-середовища, Міністерство економіки України активно працює над рішенням, яке передбачає реорганізацію Державної служби геології та надр України. У рамках цієї реорганізації планується створення нового органу — Державного агентства природокористування, якому будуть передані повноваження чинної служби.

Компанії, що є членами Європейської Бізнес Асоціації, висловили своє занепокоєння з приводу можливих наслідків цієї реорганізації. У заяві бізнес-спільноти зазначається, що ініціатива створення Державного агентства природокористування замість Держгеонадр може мати негативний вплив на стабільність галузі, інвестиційний клімат та надходження до бюджету.

Асоціація перерахувала кілька ризиків, які можуть виникнути внаслідок планів Міністерства економіки. По-перше, можливе блокування дозвільних процедур. На період створення нового органу може бути призупинено видачу, продовження та внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами, що фактично паралізує діяльність компаній.

По-друге, ускладниться міжнародна співпраця. Державна служба геології та надр відіграє ключову роль у реалізації міжнародних інвестиційних домовленостей, зокрема в рамках Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Зміна інституційної моделі може поставити під загрозу виконання зобов’язань України перед міжнародними партнерами.

По-третє, реорганізація може призвести до невизначеності для інвесторів. Це може зупинити реалізацію угод про розподіл продукції, які є одним з найбільш передбачуваних механізмів залучення міжнародних інвестицій у видобувну галузь.

Крім того, під загрозою можуть опинитися супутні геологічні сервіси. Затвердження запасів корисних копалин, доступ до геологічної інформації, проведення експертиз та досліджень можуть бути зупинені. Реорганізація Держгеонадр може паралізувати діяльність геологічних підприємств, установ і організацій, які надають відповідні послуги для надрокористувачів.

Тривалий перехідний період також є значним ризиком. Процес реорганізації служби, передача функцій, майна, бюджетних зобов’язань та переформатування взаємодії між державними органами можуть зайняти від шести місяців до трьох років.

Крім того, існує ризик втрати кадрового потенціалу. Під час реорганізації може відбутися відтік досвідчених фахівців з геологічної галузі, що негативно позначиться на її розвитку.

Також варто зазначити, що реорганізація може гальмувати розвиток мінерально-сировинної бази України, включаючи створення геологічної інформації та ведення державного обліку родовищ. Діяльність Державної служби геології та надр має суттєве економічне значення. Лише за результатами аукціонів у 2025 році державний бюджет отримав близько 1,8 мільярда гривень, що свідчить про стабільний інтерес інвесторів до українських надр.

У попередні роки служба також забезпечувала системні надходження до бюджету, видачу сотень спеціальних дозволів та підвищення прозорості ринку через очищення від неефективних ліцензій. На думку бізнесу, навіть тимчасове зупинення роботи органу може призвести до втрати бюджетних надходжень, затримки інвестиційних проектів та зниження довіри міжнародних партнерів.

Представники Європейської Бізнес Асоціації підкреслили, що в умовах війни та атак на інфраструктуру галузь потребує стабільності державного управління. Прийняття структурних рішень без широкого обговорення з ринком та зацікавленими сторонами може мати непередбачувані наслідки.

У зв’язку з цим Асоціація закликала Кабінет Міністрів України не ініціювати реорганізацію Державної служби геології та надр України, а зосередитися на посиленні спроможності чинного органу. Раніше бізнес також закликав Верховну Раду ухвалити зміни до Кодексу законів про надра.