Вихід українських оборонних технологій на ринок гальмується через законодавчі вимоги
Олександр Кардаков, засновник Octava Capital, розповів про труднощі, з якими стикаються українські оборонні технології на шляху до виходу на міжнародний ринок.
В Україні існує серйозна проблема, що заважає виходу оборонних технологій на міжнародний ринок. Ця ситуація пов'язана з вимогами, які продиктовані національним законодавством. Олександр Кардаков, засновник Octava Capital та IT-мільйонер, у своєму інтерв'ю для видання NV детально розповів про ці труднощі.
Зокрема, він зазначив, що наприкінці березня Україна підписала стратегічні 10-річні оборонні угоди з Саудівською Аравією, Катаром та Об'єднаними Арабськими Еміратами. Ці угоди передбачають спільну розробку систем протиповітряної оборони (ППО) та обмін досвідом у боротьбі з безпілотними літальними апаратами (БПЛА). Проте, за словами Кардакова, реальні результати поки що відсутні: «Там нас немає. Поки ці контракти тільки на папері. Є попередні контракти, які залишилися на папері. У нас підписано дуже багато стратегічних контрактів, поки що запрацював тільки один», — зазначив він.
Кардаков також підкреслив, що процес оформлення дозволів на експорт технологій для виробництва частини компонентів за кордоном затягується. «Ми вже тривалий час оформляємо дозвіл на експорт технології для виробництва частини компонентів за кордоном. І щоразу нам кажуть: за два тижні щось вийде», — додав він.
Важливо зазначити, що проблема не в тому, що хтось навмисно гальмує процес виведення військових технологій на ринок. «Ні, там не гальмують. Просто таке сьогодні законодавство. Це стосується нашої розробки дрона камікадзе Flycat», — пояснив він.
На думку Кардакова, однією з ключових проблем у сфері військового експорту в Україні є відсутність адаптованого та оперативного законодавства. Він зазначив, що ринок оборонно-промислового комплексу є одним із найбільш зарегульованих у світі. Для здійснення експорту продукції військового призначення компаніям необхідно отримати спеціальні повноваження від Кабінету Міністрів України.
Процедура отримання цих повноважень є складною та багатоступеневою. Подані заявки та документи проходять розгляд у Державній службі експортного контролю, після чого служба самостійно погоджує їх у Міністерстві економіки, Міністерстві оборони, Міністерстві закордонних справ, Службі безпеки України, розвідувальних органах тощо. На підставі зібраних погоджень Держекспортконтроль готує проєкт відповідної постанови Кабміну, — розповів IT-мільйонер.
Він також наголосив, що цей проєкт проходить додаткове узгодження з різними відомствами, включно з Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством оборони, Міністерством закордонних справ, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами. Після цього проєкт виноситься на розгляд Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
«Оскільки ця комісія почала повноцінну роботу лише з середини лютого і збирається, як правило, раз на два тижні, процес розгляду заявок від бізнесу відбувається повільно, незважаючи на те, що формально законодавство передбачає термін ухвалення рішення до 40 днів», — зазначив Кардаков. Після отримання повноважень компанії необхідно пройти додаткову процедуру — отримати окремий дозвіл Держекспортконтролю на експорт. Цьому передує реєстрація компанії як суб'єкта міжнародних передач і проходження ідентифікації продукції, запланованої до експорту.
Кардаков також підкреслив, що на практиці кожен з етапів займає не менше 30 днів. З урахуванням необхідності відповідати на додаткові запити регулятора терміни часто подвоюються, що призводить до істотних часових затримок. Він також зазначив, що наразі на розгляді перебуває проєкт нормативного акта, який передбачає скасування необхідності отримання повноважень від Кабміну. «Очікується, що це дасть змогу наблизити українське законодавство до європейських стандартів. Однак терміни ухвалення цього документа поки що залишаються невизначеними», — підкреслив IT-мільйонер.
На завершення, варто зазначити, що раніше повідомлялося про те, що Україна досягла важливого прориву і тепер може виробляти дрони практично без використання китайських компонентів. Це свідчить про потенціал української оборонної промисловості, який може бути реалізований за умови усунення існуючих законодавчих бар'єрів.