Вибори в Угорщині, нові удари США по Ірану — ключові події для України наступного тижня

Парламентські вибори в Угорщині, заплановані на 12 квітня 2026 року, можуть суттєво змінити хід подій в Україні. Прем'єр-міністр Віктор Орбан, який побудував свою кампанію на критиці президента України Володимира Зеленського та заблокував кілька ключових рішень ЄС на підтримку України, наразі ризикує програти вибори. За останніми опитуваннями, його партія Фідес відстає від опозиційної партії Тісза на 19–23%.

Напередодні виборів в Угорщині, віце-президент США Дж. Д. Ванс очікується в Будапешті 7–8 квітня, що широко сприймається як сигнал підтримки для прем'єра Віктора Орбана. У передвиборчий період президент США Дональд Трамп також публічно висловив підтримку Орбану, описуючи його як "справді сильного та потужного лідера з перевіреною репутацією, що досягає феноменальних результатів".

Будь-яка потенційна зміна влади, ймовірно, буде затяжною та оскаржуваною. Протягом 16 років перебування Орбана на посаді демократичні інститути Угорщини зазнали ерозії, тоді як ключові частини державного апарату були перебудовані для консолідації позицій правлячої партії Фідес.

Однак зміна політичного курсу в Угорщині могла б збільшити ймовірність розблокування пакету кредитів ЄС на суму 90 мільярдів євро для України, просування нового раунду санкцій проти Росії та просування переговорів щодо вступу України до ЄС.

Хоча не очікується жодних суттєвих проривів у мирних переговорах з Росією, увага зосередиться на пропозиції президента Володимира Зеленського щодо Великоднього перемир'я. Під час розмови з американськими переговірниками 1 квітня він запропонував двостороннє перемир'я, яке включало удари по енергетичній інфраструктурі, під час Великодніх свят. Православне Великдень цього року припадає на 12 квітня.

Росія, за повідомленнями, відкинула цю пропозицію; однак важливо стежити за заявами та реакціями з боку Сполучених Штатів. Варто зазначити, що жодна з попередніх пропозицій про двостороннє перемир'я не була успішно реалізована.

Тим часом, очікується, що посилені українські удари по російській нафтовій інфраструктурі продовжаться і наступного тижня. Збільшення атак відбувається на тлі нещодавнього зростання доходів Росії від нафти, зумовленого більш широким геополітичним контекстом, включаючи війну в Ірані. Після виняткового стрибка продажів сирої нафти минулого тижня ситуація різко змінилася в протилежному напрямку. В результаті доходи Москви від нафти знизилися більш ніж на 1 мільярд доларів за тиждень.

На початку наступного тижня, 6 квітня, закінчується 10-добова пауза в ударах по енергетичній інфраструктурі Ірану, оголошена Дональдом Трампом. Президент США заявив, що війна в Ірані "наближається до завершення", при цьому сигналізуючи про можливість відновлення, більш інтенсивних ударів протягом наступних двох-трьох тижнів.

Сполучені Штати продовжують закликати своїх партнерів допомогти у відновленні роботи Ормузької протоки, що може допомогти полегшити поточну нафтову кризу. На тлі відсутності підтримки Трамп висловив готовність переглянути зобов'язання США в НАТО, стверджуючи, що Вашингтон не отримує пропорційної відповіді від своїх союзників після надання допомоги Україні.

Хоча доля кредиту на 90 мільярдів євро залишається невизначеною, Європейський Союз очікує, що найближчим часом передасть Україні 1,4 мільярда євро доходів, отриманих від заморожених російських активів, кошти призначені для підтримки державного сектору. Приблизно 95% фінансування буде спрямовано через Механізм кредитної співпраці з Україною, тоді як решта 5% буде виділено через Європейський миротворчий фонд.

Пленарні сесії Верховної Ради відбудуться з 7 по 10 квітня. Основні очікування зосереджені на законопроєктах, необхідних у рамках Українського фонду та програми співпраці з МВФ.

Крім того, напередодні сесії Комітет Верховної Ради з інтеграції України до Європейського Союзу зустрінеться 7 квітня. У порядку денному — обговорення законопроєктів, що стосуються етики народних депутатів та змін до Податкового кодексу України.

Проєкти законів уряду, що пропонують певні підвищення податків відповідно до вимог МВФ, ще не були зареєстровані в парламенті. Тому залишається невизначеним, чи можуть вони бути ухвалені вже наступного тижня.

Чи може пропаганда вважатися зброєю війни? У нашому останньому випуску Ukraine Insights ми спілкуємося з міжнародним юристом Анною Вишняковою про дослідження "Слова, що вбивають" — одне з перших емпіричних досліджень того, як російська пропаганда формує мислення та дії солдатів. Доступно на YouTube, Spotify та Apple Podcasts.

Якщо у вас є подія, яку ви хочете висвітлити в нашому інформаційному бюлетені, будь ласка, зв'яжіться з нами за адресою insights@kyivindependent.com.