Впровадження Європейського механізму прикордонного вуглецевого регулювання призведе до суттєвих втрат для української економіки

Запровадження Європейського механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) може призвести до значних втрат для української економіки. За прогнозами інформаційно-аналітичного центру GMK Center, до 2030 року падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) лише через скорочення експорту заліза і сталі, з урахуванням ланцюгів постачання, може сягнути 2,1%.

Анатолій Амелін, один з авторів дослідження, зазначив, що ситуація виглядає досить похмуро. Прогноз GMK Center різко контрастує з оцінкою Європейської комісії, яка передбачає, що негативні наслідки для України будуть на рівні зниження ВВП лише на 0,01%. Це свідчить про серйозні розбіжності в оцінках впливу CBAM на економіку України.

Дослідження GMK Center вказує на те, що особливо критичною ситуація стане у 2029−2030 роках, коли тарифне навантаження зросте з 12% у 2026 році до 26% у 2030 році. Це призведе до повного припинення експорту довгого прокату і квадратної заготовки з України, а також до скорочення експорту чавуну на 75% і зниження експорту плоского прокату на 30%. Внаслідок цього можуть зупинитися три доменні печі на двох великих підприємствах, що займаються виробництвом довгого прокату. Загальні втрати експорту оцінюються в $1,75 млрд до 2030 року.

Автори дослідження також підкреслюють дискримінаційний характер CBAM для країн з нижчим рівнем доходу, які не можуть забезпечити державні субсидії для масштабної декарбонізації металургійного виробництва. Це ще більше підриває інвестиційну спроможність українських металургійних підприємств, які вже потерпають від дефіциту інвестиційних ресурсів.

Сукупні платежі за CBAM для українського експорту металургійної продукції у 2026−2030 роках можуть сягнути 1,2 млрд євро, що є еквівалентом капітальних інвестицій українських меткомбінатів за два роки. Для порівняння, у 2024 році було інвестовано лише $650 млн.

«Окрім прямих економічних втрат, CBAM загрожує порушити усталену кооперацію в ланцюгах постачання між українським і європейським бізнесом. Інтегрована робота українського заводу Каметсталь і болгарського Promet Steel є показовим прикладом такого ризику: українське підприємство постачало заготовку для виробництва арматури в Болгарії, що ставить під загрозу робочі місця в ЄС», — йдеться у висновках дослідження.

За оцінками GMK Center, українська економіка не зможе компенсувати втрати від CBAM, які можуть досягти $2 млрд річного експорту, $0,9 млрд капітальних інвестицій та $1,6 млрд податкових надходжень на рік. Це пояснюється браком бізнес-моделей такого масштабу в країні.

Втрати ВВП можуть перевищити прогнозовані 2,1% до 2030 року, залежно від змін у структурі післявоєнної економіки. Наразі ВВП України підтримується військовими витратами, які фінансують міжнародні партнери, причому частка оборонних видатків перевищує 43% ВВП. Будь-яке скорочення таких витрат може призвести до економічного стиснення, що зробить $6 млрд втрат, пов’язаних із CBAM, критичним додатковим навантаженням для економіки.

У GMK Center наголосили, що збереження гірничо-металургійного комплексу України потребує перегляду оцінки Єврокомісією втрат України від CBAM. Це необхідно для відновлення діалогу про відтермінування зобов’язань для України, а також обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участі ЄС. Це забезпечить виживання сектору і збереження його стратегічної цінності для європейських ланцюгів постачання.

З повною версією дослідження можна ознайомитися за посиланням. Як повідомлялося раніше, гендиректор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо заявив, що введення CBAM вже призвело до повного припинення експорту металопродукції компанії на ринок Євросоюзу. За його словами, клієнти компанії в ЄС скасували всі замовлення на перший квартал 2026 року, дізнавшись про необхідність сплатити додатковий CBAM-збір у розмірі $60−90 на тонну продукції.