Відповідь на слова президента Rheinmetall: українські дрони як символ національної спроможності

Слова Арміна Папперґера, президента оборонного концерну Rheinmetall, стали причиною для хвилі обурення в Україні. Папперґер, який раніше обіймав посаду заступника головного редактора Gazeta Wyborcza, висловився про українських домогосподарок, які, за його словами, виготовляють дрони на кухнях за допомогою 3D-принтерів. Ця заява, зроблена під час інтерв'ю з журналістом Саймоном Шустером, стала каталізатором для потужної реакції в українських соціальних мережах.

«Їх виробляють українські домогосподарки. У них у кухнях стоять 3D-принтери, і вони роблять деталі для дронів», — сказав Папперґер. Ці слова викликали справжню цифрову лавину в Києві, де соціальні мережі заполонили фотографії жінок, які складають дрони за кухонними столами, супроводжуючи їх іронічними хештегами #MadeByHousewives та #LEGODrones.

Те, що Папперґер намагався висміяти як аматорство, українці перетворили на символ національної спроможності. Адже ці «домогосподарки» та гаражні інженери створили в Україні екосистему, яка виробляє мільйони одиниць дронів на рік — масштаб, про який європейська промисловість може лише мріяти.

Шустер, вирушивши до Нижньої Саксонії, в серце імперії Папперґера, намагався дізнатися, як оборонний гігант реагує на цю технологічну революцію. Коли він запитав президента Rheinmetall про дешеві FPV дрони, які знищують обладнання вартістю мільйони доларів, Папперґер коротко відмахнувся, заявивши: «Це гра з кубиками Lego». Для нього інновація — це процес, що триває десятиліттями, а українські дрони за 400 доларів він вважав лише цікавинкою, яка не становить загрози його бізнес-моделі.

Проте дані з фронту свідчать про інше. Генерал Крістофер Каволі у Сенаті США навів вражаючі цифри: Росія втратила за рік близько 3000 танків і 9000 броньованих машин, більшість з яких стали жертвами «іграшок» і «кубиків Лего», про які згадував Папперґер. Ці факти ставлять під сумнів його уявлення про українські технології.

Реакція Києва на слова Паппергера була жорсткою. Олександр Камишин, радник президента Зеленського, який відвідав понад 200 оборонних заводів цього року, відповів, що «Наші „лего-дрони“ спалили 11 тисяч російських танків». Він також підкреслив, що українські жінки, які працюють на військових заводах, заслуговують на повагу.

Експертка з Естонії Ева Сула також долучилася до дискусії, підкресливши анархічний підхід західних концернів до інновацій. Вона зазначила, що традиційне сприйняття інновацій через призму великих оборонних програм може призвести до хибних висновків. На її думку, те, що Папперґер сприймає як брак професіоналізму, насправді є новою формою тотальної інновації, пов'язаною з виживанням.

Олександр Яковенко з компанії TAF Drones також висловився з критикою на адресу західних концернів, зазначивши, що його компанія виробляє десятки тисяч дронів щомісяця, вносячи зміни щотижня, тоді як західні компанії потребують років на сертифікацію незначних модернізацій. Це зіткнення двох світів — бюрократичної машини Заходу та української системи, яка адаптується під вогнем, стає все більш очевидним.

Ева Сула підкреслила, що західна оборонна промисловість має труднощі з постачанням зброї в достатньому обсязі та швидко, тоді як Україні не вистачає розкоші чекати. Шустер під час візиту на новий завод Rheinmetall в Унтерлюсі помітив, що робітники вручну зішкрібали надлишки вибухової речовини з гільз, що свідчить про спроби масштабувати старі методи масового виробництва.

Ця ситуація підкреслює, що Україна створила децентралізовану систему виробництва, стійку до ракетних ударів, яка не може бути знищена одним ударом. «Інновації відбуваються в майстернях, гаражах і кухнях. Рішення застарівають за лічені тижні, а не десятиліття», — зазначила Сула.

Незважаючи на те, що дрони знищують танки на фронті, фінансовий аспект залишається вражаючим. Акції Rheinmetall з початку вторгнення зросли більш ніж у п’ятнадцять разів, оскільки країни НАТО продовжують витрачати мільярди на відомі броньовані машини, адже дрони занадто дешеві, щоб відповідати нинішнім моделям фінансування армії та цілям витрат альянсу. Біржа не відреагувала на глузування Паппергера падінням, оскільки інвестори купують не технологію, а безпеку політичних грошових потоків і багаторічні контракти, які бюрократія захищає.