Верховна Рада ухвалила законопроєкт про інтеграцію ринку електроенергії України з Європою
Верховна Рада України в другому читанні та в цілому прийняла законопроєкт № 12087-д, що передбачає об'єднання ринків електроенергії України та Європи.
Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт, що стосується інтеграції ринку електроенергії України з європейським. Цей закон, відомий під номером 12087-д, був підтриманий 245 народними депутатами під час голосування. Це рішення стало значущим кроком у напрямку повної синхронізації енергосистем України та Європи, що дозволить Україні експортувати електроенергію в періоди профіциту та імпортувати в часи дефіциту.
Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та комунальних послуг Андрій Герус підкреслив важливість цього закону, зазначивши: "Цей закон про те, щоб повністю синхронізувати енергосистеми України та Європи. Коли є профіцит, ми можемо безперешкодно експортувати, і навпаки, коли є дефіцит — імпортувати. В Європі є від'ємні ціни на електроенергію. У нас не було такого ніколи. Тож ми хочемо цим законом дозволити, щоб дешева електроенергія з Європи заходила в Україну".
Заступник голови комітету Андрій Жупанін, який також є автором законопроєкту, запевнив, що новий закон не вплине на ціни електроенергії для населення. Він зазначив, що мета закону полягає в поступовому запровадженні однакових правил на ринках електроенергії. "EUR500 млн дасть нам цей закон в рамках Ukraine Facility", — додав Жупанін.
Під час представлення законопроєкту на засіданні комітету, Жупанін охарактеризував його як візіонерський, підкресливши, що після його прийняття знадобиться не менше 12−18 місяців для фактичного об'єднання ринків. Він також озвучив можливі дати об'єднання — або 1 січня 2028 року, або 1 січня 2029 року, оскільки для цього потрібно буде ухвалити низку підзаконних актів.
Однією з ключових норм, закладених у законі, є скасування прайс-кепів на ринку електроенергії. Жупанін пояснив, що в ринках ЄС прайс-кепи мають радше технічний характер і не виконують функцію обмеження цін, як в Україні. "Принципова позиція наших партнерів з ЄС полягала в тому, що прайс-кепи мають бути відмінені. І відмінені ще до об'єднання ринків. Це буде жестом, що Україна готова показати своє бажання йти до європейських ринків. Отже, прайс-кепи з 1 травня 2027 року будуть скасовані", — зазначив він.
Жупанін також уточнив, що національний енергорегулятор НКРЕКП може повернутися до обговорення ідеї прайс-кепів у разі оголошення надзвичайного стану в енергетиці. Однак, за його словами, це буде не така процедура, як зараз, а можливість оперативно реагувати на критичну ситуацію в енергетиці, коли, наприклад, буде знищена якась частина генерації.
Окрім цього, закон передбачає збереження конкурсів на нову генеруючу потужність лише до 1 травня 2028 року. Жупанін пояснив, що європейські партнери розглядають такі конкурси як приховану форму підтримки бізнесу державою. Тому до 1 травня 2027 року Укренерго матиме можливість проводити такі конкурси, а до 1 травня 2028 року буде перехідний період з конкурсами лише в енергодефіцитних регіонах.
Крім того, закон зберігає на 10 років норму про сальдування тарифу на передачу для установок зберігання енергії, що дозволяє їм сплачувати тариф лише з різниці між закачаною та викачаною електроенергією. Це стосується інвесторів, які матимуть укладені угоди або технічні умови до 1 травня 2027 року. В іншому випадку питання сплати за тариф на передачу залишиться на розсуд НКРЕКП.
Герус, коментуючи законопроєкт, зазначив, що норми закону вступають в силу з часом, що надає ринку прогнозованість. Також Верховна Рада 7 квітня 2026 року ухвалила рішення, які дозволять Україні отримати фінансування від Європейського Союзу за програмою Ukraine Facility. Прем'єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що ухвалені ключові рішення, необхідні для продовження фінансування, включаючи закон про цифровізацію виконавчого провадження та закон щодо інтеграції до енергоринку ЄС.
Ці дві ініціативи дозволять Україні отримати від ЄС 875 млн євро фінансування. Ще один законопроект, що стосується розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування, також був ухвалений, що може призвести до отримання додаткових 440 млн євро. Раніше повідомлялося, що в 2022 році енергетична система України офіційно завершила об'єднання з європейською та стала частиною ENTSO-E.