Верховна Рада ухвалила закон про інтеграцію енергоринків України та Європи

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12087-д, який має на меті об'єднати ринки електроенергії України та Європи. Це рішення було прийнято під час пленарного засідання парламенту у вівторок, де 245 народних депутатів проголосували «за» даний закон, автором якого є група народних обранців, серед яких Андрій Жупанин, Андрій Герус, Максим Хлапук та інші.

Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та комунальних послуг Андрій Грус зазначив, що цей закон спрямований на повну синхронізацію енергосистем України та Європи. «Коли в Україні є профіцит електроенергії, ми зможемо безперешкодно експортувати її, а в разі дефіциту — імпортувати. В Європі існують від'ємні ціни на електроенергію, чого в Україні ніколи не було. Цим законом ми хочемо дозволити, щоб дешева електроенергія з Європи потрапляла в Україну», — прокоментував він перед голосуванням.

Заступник голови комітету Андрій Жупанин також підкреслив, що ухвалений закон не вплине на ціни електроенергії для населення, а його основна мета полягає в поступовому запровадженні однакових правил на ринках. «Цей закон принесе Україні EUR500 млн у рамках Ukraine Facility», — додав Жупанин.

На засіданні комітету, представляючи законопроєкт, Жупанин охарактеризував його як візіонерський, зазначивши, що після його ухвалення знадобиться від 12 до 18 місяців для реальної інтеграції ринків. Він також вказав на можливі дати об'єднання — 1 січня 2028 року або 1 січня 2029 року, оскільки для цього потрібно буде ухвалити низку підзаконних актів.

Жупанин також повідомив, що закон скасовує прайс-кепи на ринку електроенергії. «На ринках ЄС прайс-кепи мають радше технічний характер і не виконують функцію обмеження цін, як в Україні. Принципова позиція наших партнерів з ЄС полягала в тому, що прайс-кепи мають бути скасовані до об'єднання ринків. Це буде жестом, що Україна готова показати своє бажання йти до європейських ринків. Отже, прайс-кепи будуть скасовані з 1 травня 2027 року», — пояснив він.

Водночас Жупанин уточнив, що національний енергорегулятор НКРЕКП зможе у разі надзвичайного стану в енергетиці повернутися до обговорення ідеї прайс-кепів, але це буде не така процедура, як зараз, а можливість оперативно реагувати на критичну ситуацію в енергетиці.

Ще однією важливою нормою, яка вводиться цим законом, є збереження конкурсів на нову генеруючу потужність лише до 1 травня 2028 року. «Наші європейські партнери вважають такі конкурси прихованою формою підтримки бізнесу державою. Тому до 1 травня 2027 року «Укренерго» зможе проводити такі конкурси, а після цього буде перехідний період, протягом якого конкурси будуть можливі лише в енергодефіцитних регіонах», — зазначив Жупанин.

Крім того, закон зберігає на 10 років норму про сальдування тарифу на передачу для установок зберігання енергії, які сплачують його лише з різниці між закачаною та викачаною електроенергією. Це стосується тих інвесторів, які матимуть укладені угоди або технічні умови на них до 1 травня 2027 року. У протилежному випадку питання сплати за тариф на передачу для установок зберігання енергії залишиться на розсуд НКРЕКП.

Голова енергокомітету Андрій Герус, коментуючи законопроєкт, відзначив, що позитивним аспектом є те, що норми закону вступають в силу з часом, що забезпечує прогнозованість для ринку.

Нагадаємо, що 22 липня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №12087-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергоринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики». Міністерство енергетики повідомило, що відповідна законодавча пропозиція була розроблена на основі дев'яти актів енергетичного законодавства ЄС і має на меті створити необхідне законодавче підґрунтя для повної інтеграції ринку електроенергії України до єдиного європейського ринку на принципі взаємності.

Документ також передбачає інтеграцію короткострокових (спотових) ринків електроенергії України та ЄС, що означає підвищення ліквідності ринку, спрощення умов торгівлі електроенергією з ЄС, ефективне використання пропускної спроможності міждержавних перетинів, посилення гнучкості енергосистеми та доступ до резервів ЄС.

Крім того, проєкт закону передбачає додаткові механізми захисту прав споживачів та посилення їхньої ролі на ринку шляхом збільшення прозорості умов постачання і впровадження інструментів порівняння пропозицій постачальників, а також створення умов для залучення споживачів до участі в інших сегментах ринку, зокрема ринку допоміжних послуг.

У відомстві зазначили, що ухвалення цього документу в цілому дозволить забезпечити синхронізацію ринків електроенергії на початку 2027 року.