В Україні спостерігається серйозний дефіцит імпортних ліків. Експерти вказують на системні проблеми у сфері постачання

В Україні спостерігається серйозний дефіцит імпортних лікарських засобів у роздрібному продажу, що викликає занепокоєння серед пацієнтів та медичних працівників. За даними Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), три чверті фармацевтичних компаній, що входять до комітету з охорони здоров'я, повідомили про відсутність імпортних препаратів у роздрібній мережі. Це свідчить про системну проблему, яка може призвести до відсутності терапевтичних альтернатив для пацієнтів.

«76% опитаних компаній, що входять до комітету з охорони здоров’я ЄБА, повідомили про дефіцит імпортних препаратів у роздрібній мережі. Такі дані свідчать, що йдеться вже не про поодинокі операційні збої, а про системну проблему дефіциту ліків», — зазначили представники Асоціації, коментуючи результати опитування, проведеного серед 17 фармацевтичних компаній у лютому 2026 року.

Учасники ринку вказують на кілька факторів, які впливають на стабільність постачання лікарських засобів. Серед них воєнні ризики, регуляторні бар'єри та процедурна непередбачуваність, які в сукупності створюють додаткове навантаження на ланцюги постачання та впливають на доступність окремих лікарських засобів. Відзначається, що випадки дефіциту охоплюють широкий спектр лікарських засобів, зокрема біологічну терапію для пацієнтів із автоімунними захворюваннями.

«У низці випадків йдеться вже про реальний ризик випадання окремих терапій або відсутності терапевтичних альтернатив для пацієнтів», — додали в Асоціації. Основними причинами дефіциту, за результатами дослідження, є тривалі та непрогнозовані процедури отримання в Україні висновку про підтвердження відповідності сертифіката GMP, а також втрата запасів через ракетні обстріли складської інфраструктури. На ці причини вказали 69% респондентів.

Крім того, 56% компаній вказали на системні проблеми із застосуванням Національного каталогу цін, що ускладнює планування та імпорт лікарських засобів. «За інформацією респондентів, заяви на включення лікарських засобів до каталогу або на зміну ціни можуть опрацьовуватися протягом двох і більше місяців, без пояснення причин та без чіткого розуміння статусу їх розгляду», — зазначили в Асоціації.

Серед інших викликів учасники ринку називають низькі залишки у дистриб’юторів (25%), що також може бути наслідком втрати товарних запасів через обстріли; обмеження виробництва або постачання з боку виробників (19%); затримки на митниці (13%) та інші фактори (13%).

«Компанії вже вдаються до практичних кроків, аби забезпечити безперервне постачання лікарських засобів. Серед них — альтернативні складські рішення, замовлення додаткових виробничих партій у материнських компаній, перерозподіл продукції між країнами, формування додаткових запасів та коригування виробничих планів», — зазначили в Асоціації.

Крім того, частина компаній готує плани безперервності бізнесу на випадок пошкодження або знищення складської інфраструктури. Бізнес-спільнотою було ініційовано зміни до ліцензійних умов, які дозволили залучати додаткові або альтернативні складські приміщення під час воєнного стану.

В Асоціації також підкреслили, що компанії ведуть системний діалог із державними органами задля усунення регуляторних бар'єрів, які впливають на стабільність постачання лікарських засобів. За прогнозами частини компаній, ситуація може стабілізуватися вже у квітні 2026 року, в той же час, інші учасники ринку вважають, що без скасування або суттєвого спрощення процедури перепідтвердження GMP-висновків, повноцінна стабілізація малоймовірна раніше 2027 року.

«У короткостроковій перспективі — від кількох тижнів до трьох-п'яти місяців — можливе часткове відновлення постачання, якщо вдасться оперативно поповнити запаси, втрачені через атаки, та пришвидшити розгляд документів регулятором. Водночас довгострокову стабілізацію ринку компанії пов’язують із системними змінами у регуляторній політиці - передусім реформою процедур підтвердження GMP, стабільним адмініструванням Нацкаталогу цін і загальною передбачуваністю регуляторного середовища», — зазначили в Асоціації.

Крім того, у бізнес-спільноті назвали низку практичних рішень, які могли б суттєво покращити ситуацію, зокрема, запровадження механізму визнання GMP-сертифікатів, виданих країнами із строгими регуляторними органами (SRA), на підставі номера сертифіката у міжнародних базах або завіреної копії документа. Це дозволить скоротити строки проходження процедур і підвищити передбачуваність постачання лікарських засобів.

В Асоціації також нагадали, що на початку повномасштабної війни вже діяло тимчасове спрощення: воно дозволяло імпорт лікарських засобів із країн SRA без обов’язкового отримання в Україні висновку про підтвердження відповідності сертифіката GMP.

Як повідомлялося, у березні в Україні стартував продаж безрецептурних ліків на АЗС.