В Ірані після авіаудару зруйновано міст, Трамп обіцяє «надзвичайно сильний удар»

В Ірані, у четвер, 2 квітня, стався авіаудар, в результаті якого частково зруйновано автомобільний міст на північній об'їзній дорозі міста Карадж, що з'єднує його з Тегераном. Про це повідомляє відомий міжнародний новинний ресурс The Guardian, підкреслюючи серйозність ситуації в регіоні.

Ці удари сталися після того, як президент США Дональд Трамп пообіцяв Ірану «надзвичайно сильний удар» у найближчі два-три тижні. Трамп заявив, що «поверне їх у кам’яний вік, де їм і місце», що викликало широкий резонанс у міжнародних колах.

Згідно з інформацією, міст B1, довжина якого становить близько 500 метрів, був зведений на початку 2026 року. Іранська пропаганда називала його одним з найбільших у Західній Азії, підкреслюючи, що він був побудований за умов санкційного тиску без використання іноземних технологій. Цей міст перетинає долину річки Карадж над водосховищем Бейлкан і має можливість витримувати до 60 000 автомобілів на добу.

Іранський новинний сайт Press TV повідомив, що вартість будівництва цього моста становила $400 млн. Окрім транспортної інфраструктури, під ударами також опинилася промисловість країни. Два найбільші металургійні підприємства Ірану — Khuzestan Steel Company в місті Ахваз і Mobarakeh Steel Company в центральній провінції Ісфахан — заявили про пошкодження внаслідок серії американсько-ізраїльських ударів, про що пише Al Jazeera.

Після авіаудару Трамп прокоментував руйнування моста у своїй соцмережі Truth Social. Він написав: «Найбільший міст Ірану обрушився і більше ніколи не буде використаний. Далі - більше! Ще є час укласти угоду, поки не стало надто пізно. Інакше від того, що все ще могло б стати великою країною, нічого не залишиться!»

1 квітня Трамп також зазначив у своїй соцмережі, що президент Ірану звернувся до Сполучених Штатів із проханням про припинення вогню, але Вашингтон розгляне це питання лише після того, як буде відкрито Ормузьку протоку. Однак, Міністерство закордонних справ Ірану пізніше спростувало слова Трампа, заявивши, що такого звернення не було.

31 березня стало відомо, що на Близький Схід вирушив третій американський авіаносець USS George HW Bush разом із супутніми кораблями. Раніше в медіа з’являлася інформація про можливу підготовку США до проведення наземної операції в Ірані, що підвищує напруженість у регіоні.

24 березня ізраїльське видання Ynet повідомило, що новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї погодився на переговори зі США. Це стало несподіваним кроком, оскільки раніше Тегеран відкидав заяви про будь-які прямі переговори з Вашингтоном. Міністерство закордонних справ Ірану навіть називало заяви про «продуктивний діалог» неправдою.

Варто зазначити, що 25 березня видання The New York Times, посилаючись на дипломатичні джерела, повідомило, що США через Пакистан надіслали Ірану план із 15 пунктів щодо припинення війни на Близькому Сході. Співрозмовники стверджували, що загальні положення американського плану стосуються іранської програми балістичних ракет і ядерної зброї.

Іранський режим висунув власну пропозицію про припинення вогню, вимагаючи військових репарацій та збереження свого суверенітету над Ормузькою протокою. 26 березня Трамп заявив, що на прохання Тегерана відклав удари по іранській енергетиці на 10 днів — до понеділка, 6 квітня. Ця ситуація вказує на ескалацію конфлікту та напруженість у відносинах між США та Іраном.