Українці підтримують баланс між аполітичністю військових і їхнім впливом на оборонні рішення – дослідження Active Group

Дослідження, проведене компанією Active Group, виявило, що понад половина українців вважає, що військові під час війни повинні залишатися поза політикою. Проте значна частина суспільства все ж допускає їхню обмежену участь у публічних процесах, зокрема у питаннях, що стосуються оборони. Ці результати були презентовані під час пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна".

Згідно з даними дослідження, 23,1% респондентів однозначно підтримують аполітичність військових, ще 27,3% скоріше підтримують цю позицію. Водночас 37,6% опитаних допускають участь військових у політиці: 23,1% висловилися "скоріше ні", а 14,5% – "однозначно ні". Ще 12% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.

Директор Active Group Олександр Позній підкреслив, що в українському суспільстві існує два одночасні запити: на аполітичність військових та на їхній вплив на оборонні рішення. "Це радше про баланс, а не про крайнощі", – зазначив Позній, пояснюючи, що більшість українців хочуть, щоб військові залишалися військовими під час війни, але при цьому допускають їхню участь у процесах, що безпосередньо стосуються оборони держави.

Крім того, абсолютна більшість українців підтримує жорстку систему управління армією. 41% респондентів вважають дуже важливою єдину систему підпорядкування, а ще 31,5% – скоріше важливою, що в сумі становить 72,5%. Лише близько 10% опитаних не поділяють цю позицію.

Щодо ухвалення рішень під час війни, думки українців розподілилися між ключовими центрами управління. 22,4% вважають, що рішення має ухвалювати президент як верховний головнокомандувач, 25,6% – головнокомандувач, 25,4% – Генеральний штаб, близько 14% – командири нижчого рівня, а 12,9% не визначилися.

Засновник Active Group Андрій Єременко пояснив, що ці цифри свідчать про довіру суспільства до вертикалі управління і очікування, що стратегічні рішення будуть прийматися на найвищому рівні. Однак, за його словами, люди не завжди чітко розрізняють функції різних ланок військового керівництва, що відображається у розподілі відповідей між президентом, головнокомандувачем і Генштабом.

Дослідження також зафіксувало запит на поєднання централізації та гнучкості в управлінні. 40,1% респондентів підтримують переважно вертикаль управління, з яких 16% – виключно вертикаль, а 24,1% – скоріше вертикаль. Водночас 37% респондентів висловилися за автономію підрозділів, з яких 29,5% – за більше автономії, а 7,5% – за повну автономію. Ще 22,9% опитаних не змогли визначитися.

Єременко зазначив, що суспільство фактично вимагає, щоб стратегія формувалася зверху, але на рівні підрозділів має бути свобода дій. "Це означає відмову від мікроменеджменту і водночас потребу у якісному зворотному зв'язку. Люди очікують, що рішення враховують реальну ситуацію на місцях", – додав він.

Серед форм участі військових у публічному житті українці найбільше підтримують заклики до політиків ухвалювати рішення у сфері оборони (37,3% підтримки), публічну позицію щодо законопроєктів (26,3%) та створення ветеранських і громадських організацій (24,6%). Натомість найбільше несприйняття викликає використання військового авторитету для впливу на виборців (30,4% негативного балансу) та участь у формуванні політичних рішень чи коментування політичних процесів.

Позній наголосив, що "є чітка межа: військові можуть впливати на оборонні рішення, але не повинні втручатися в електоральні процеси. Спроба використовувати військовий авторитет у політичній боротьбі сприймається дуже негативно. Це важливий сигнал для майбутніх політичних кампаній".

Крім того, респонденти вказали на ключові якості сучасного командира: відповідальність за підлеглих (64,9%), стратегічне мислення (59,9%), здатність виконувати завдання (37,1%), дисциплінованість (35,4%) та взаємодію з командуванням (33,4%). Водночас медійна активність отримала лише 2,4% підтримки.

Серед факторів, що негативно впливають на ефективність армії, респонденти вказали на корупційні ризики: 53,9% вказали на зловживання під час закупівель, 46,1% – під час планування операцій. Також респонденти згадали про втому особового складу та недостатню ротацію (42,7%), застарілі підходи до підготовки (35,3%), низьку мотивацію (35,1%) та бюрократичні процедури (34%).

Єременко зазначив, що "корупція традиційно сприймається як головна проблема в будь-якій сфері. Але поряд із цим ми бачимо системні питання – ротацію, мотивацію, якість управління. Це комплекс факторів, які формують ефективність армії і потребують системних рішень".

Водночас 76,5% українців (47,8% – позитивно, 28,7% – скоріше позитивно) висловлюють добре ставлення до підрозділів, які поєднують дисципліну, державне підпорядкування та сучасні підходи до війни.

У рейтингу підрозділів за сприйняттям дисципліни та ефективності лідирує Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа") з 17,9% підтримки, далі йдуть 3-й армійський корпус (14,5%) та "Азов" (13,2%). За рівнем довіри до виконання державних завдань перше місце посідає "Азов" (15,2%), далі Сили спеціальних операцій ЗСУ (14,7%) та "Альфа" (13,4%).

Проте понад 40% респондентів не змогли визначити конкретні підрозділи, що свідчить про обмежену обізнаність громадян і значний вплив медійної присутності на формування громадської думки.

Загалом, результати дослідження демонструють запит українського суспільства на деполітизацію військових, збереження жорсткої вертикалі управління, а також гнучкість на рівні підрозділів, чітке розмежування між впливом у сфері оборони та участю у політичній конкуренції.