У Швейцарії виявили 4800-річну сокиру неоліту
Днопоглиблювальні роботи у швейцарській гавані Штекборн призвели до знахідки одного з найрідкісніших інструментів пізнього неоліту — повнокомплектної сокири віком 4800 років.
У результаті днопоглиблювальних робіт, які проводилися у швейцарській гавані Штекборн на Боденському озері, археологи виявили один з найрідкісніших інструментів пізнього неоліту — повнокомплектну сокиру, якій виповнилося 4800 років. Ця знахідка стала важливим відкриттям для дослідників, оскільки вона надає нові дані про технології та побут людей того часу.
Під час підводних археологічних робіт група водолазів-археологів натрапила на цей артефакт in-situ, тобто в його первісному місці знаходження, під шаром озерного мергелю та мулистого осаду. Важливо зазначити, що саме відсутність кисню в перезволоженому середовищі Боденського озера дозволила дерев’яним елементам сокири зберегтися до наших днів у майже первісному стані, що є рідкісним явищем для археологічних знахідок такого віку.
Технічний розріз артефакту вражає своєю складністю та майстерністю виготовлення. Топорище сокири було витесане з ясена (Fraxinus), який є ідеальним матеріалом для поглинання вібрацій під час удару. Лезо ж виготовлено з міцного празиніту, що підкреслює високий рівень технологічних знань людей того часу. Геохімічний аналіз показав, що сировину для виготовлення клинка брали з місцевих льодовикових морен, а не транспортували з високогір'я Альп. Це свідчить про глибоке знання локальної геології та раціональний підхід до логістики, що було характерним для людей, які жили 5000 років тому.
Після виявлення артефакту, він пройшов процес примусової стабілізації в лабораторіях кантону Тургау. Цей процес був необхідний для витіснення вологи з волокон деревини без її деформації, що могло б призвести до втрати цінності знахідки. Важливо, що в березні 2026 року артефакт офіційно стане частиною експозиції Музею археології у Фрауенфельді, що дозволить широкій аудиторії ознайомитися з цим унікальним витвором.
Ця знахідка фактично закриває прогалину в розумінні механіки лісозаготівель та будівництва альпійських пальових поселень III тисячоліття до нашої ери. Вона надає нові перспективи для дослідження побуту та технологій наших предків, а також підкреслює важливість археологічних досліджень у збереженні історичної пам'яті.