У Криму з 2015 року окупанти «приватизували» понад 120 обʼєктів нерухомості

У Криму, з моменту його окупації Росією, відбувається систематичне вилучення державного майна, яке називають «приватизацією». За даними представництва Президента в АР Крим, з 2015 по 2025 роки окупанти «приватизували» понад 120 обʼєктів нерухомості, що оцінюється в понад 26,4 мільярда рублів. Ця інформація була передана агентству Укрінформ.

Відзначається, що російська окупація Криму супроводжується грабіжницькою практикою, одним із елементів якої стала так звана приватизація. Це означає вилучення державного майна на користь юридичних та фізичних осіб. Окупанти реалізували цю політику через щорічні «прогнозні плани приватизації», які затверджували органи, підконтрольні Росії.

Щоб розширити масштаби «приватизації», російська влада застосувала загальноросійський федеральний закон, що дозволяє малому та середньому бізнесу викуповувати орендоване майно без аукціонів та відкритих торгів. Це призвело до збільшення кількості угод, які почали відбуватися з 2015 по 2019 роки, коли «приватизація» набрала наростаючого характеру. Спочатку мова йшла про поодинокі угоди з невеликими обʼєктами нерухомості, але з часом це переросло в мільярдні продажі стратегічних підприємств.

Перший етап «приватизації» включав переважно обʼєкти незавершеного будівництва та нежитлові будівлі в таких містах, як Сімферополь, Євпаторія та Ялта. Наприклад, у 2017 році окупанти «приватизували» завод шампанських вин «Новий Світ» у Судаку. Це підприємство, засноване ще у 1878 році князем Голіциним, є обʼєктом культурної спадщини загальноукраїнського значення, відомим своїми унікальними підземними галереями та виноградниками.

Крім того, під «приватизацію» потрапили санаторії, такі як «Ай-Петрі» неподалік Алупки, туристичні центри та нежитлові будівлі. Сукупний дохід окупантів від «приватизації» на першому етапі становив близько 6,88 млрд рублів, що еквівалентно майже 3,8 млрд грн.

У період з 2020 по 2025 роки виникли нові механізми відчуження. Окрім традиційних аукціонів, почала активно використовуватися схема внесення майна до «статутних капіталів» підконтрольних окупаційній адміністрації акціонерних товариств. Це фактично перетворювало державну власність України на приватні активи структур, які підпорядковуються Росії, і ігнорувало навіть формальні торгові процедури.

У 2020 році відбулася найбільша за час окупації Криму приватизаційна угода — повний продаж виноробного підприємства «Масандра» за понад 5,3 млрд рублів, що перевищує 2,9 млрд грн. Це свідчить про те, що процес «приватизації» продовжує набирати обертів, незважаючи на міжнародні норми.

Варто зазначити, що Севастополь діє окремо від так званої Республіки Крим, маючи власну окупаційну адміністрацію та призначеного Москвою «губернатора». Найзначнішою угодою у севастопольській «приватизації» стала реалізація Інкерманського заводу марочних вин у 2023 році. Цей завод, заснований у 1961 році, став одним з найбільших у Криму та провідних виробників вина в Україні.

Представництво Президента в АР Крим підкреслило, що незаконна приватизація в Криму триває вже понад 10 років і має системний, цілеспрямований характер. Кошти, отримані від цього процесу, не йдуть на покращення життя місцевих жителів, а частково використовуються для покриття «дефіциту» в бюджеті окупаційних структур. Таким чином, окупація перетворюється на механізм наживи за рахунок виснаження українських територій.

Крім того, вся описана вище діяльність є незаконною з точки зору міжнародного права. 55-та стаття Гаазького Положення 1907 року прямо забороняє державі-окупанту розпоряджатися публічним майном окупованої території як власним. Окупаційна влада може лише тимчасово адмініструвати це майно з дотриманням права власності.

Представництво також наголосило, що Україна не визнає жодної з угод, які були укладені в рамках цієї незаконної «приватизації», і всі відчужені обʼєкти де-юре залишаються власністю Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, українського народу або українських громадян.

На завершення, раніше Укрінформ повідомляв, що, за словами адвокаційного експерта КримSOS Артема Олійника, «націоналізація» майна є інструментом тиску на нелояльних мешканців Криму. Це свідчить про те, що окупаційна влада використовує різні методи для контролю над місцевим населенням та ресурсами.