Т.в.о. голови АРМА Максименко: основна мета реформи Агентства – посилення його інституційної спроможності
У бліцінтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" т.в.о. голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) Ярослава Максименко розповіла про важливість реформи Агентства, очікувані результати аудиту, найгучніші кейси та тиск у роботі.
У своєму бліцінтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" т.в.о. голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) Ярослав Максименко поділився думками щодо значущості реформи Агентства. Він розповів про результати, яких очікує від зовнішнього та внутрішнього аудиту, а також про найгучніші кейси, які перебувають у його веденні, і про те, чи відчуває він тиск у своїй роботі.
На запитання про етапи реформи АРМА, Максименко зазначив, що процес розробки реформи завершено, і Агентство переходить до етапу реалізації. "Наразі триває її інституційне впровадження. Для впровадження реформи АРМА ми розробили всі необхідні нормативно-правові акти, нову організаційну структуру. Наша задача на сьогодні – впровадити нові процеси, визначені нормативно-правовими актами, сформувати перелік активів, необхідних для реалізації, і, власне, наступним кроком буде імплементація рекомендацій міжнародного аудиту", – підкреслив він.
Максименко також зауважив, що закон про реформу АРМА побудований таким чином, що всі торги, які не відбулися до 30 січня, припиняють свою дію. "Всі рішення скасовуються, і всі процедури починаються спочатку", – додав він. Наразі в Агентстві утворена комісія по складним активам, до якої, окрім представників АРМА, ввійшли бізнес-омбудсмен, представники Міністерства юстиції та Міністерства економіки.
"Тепер ми очікуємо модуль системи Прозорро, який має забезпечити технічну реалізацію торгів. ДП "Прозорро" завершило розробку цього модуля, підготовлені майданчики, і власне зараз будемо затверджувати програму управління", – зазначив Максименко, підкреслюючи, що основною метою реформи АРМА є посилення інституційної спроможності Агенції.
Відповідаючи на запитання про оцінку поточної ефективності роботи Агентства, Максименко зазначив, що часто задається цим питанням. "Як прорахувати коефіцієнт корисної дії АРМА? Якщо взяти економіку України, ВВП, наприклад, і скільки з цього ВВП в рамках запитів розшукується активів, скільки повертається, скільки управляється і скільки знаходиться в АРМА?" – запитав він. За його словами, АРМА провела оцінку 89% активів, переданих в управління Агентству. "Якщо говорити про результати та найскладніший етап цього процесу, то ним стала ідентифікація арештованих активів. Саме це було необхідно для того, щоб нарешті отримати повне уявлення про обсяг активів в управлінні АРМА – їх кількість і загальну вартість", – пояснив він.
Максименко розповів про аудит, який зараз проходить в Агентстві. "В АРМА проходять чотири аудити одночасно, три з яких є зовнішніми. Перший – це міжнародний аудит, де міжнародні експерти дадуть оцінку інституції АРМА, її завданням, функціям. І з точки зору інституційного розвитку це, мабуть, один з найважливіших процесів для закріплення інституційності органу і його перебудови", – зазначив він. Також в Агентстві за підтримки Ради Європи проводиться міжнародний аудит реєстру арештованих активів. "Реєстр арештованих активів – це база активів та база інформації, яка була і залишається об'єктом для численних дискусій, маніпуляцій, зловживань. Модернізація реєстру арештованих активів – це був один із заходів, передбачених реформою АРМА для інституційного перезавантаження", – додав він.
Максименко зазначив, що Агентство раніше стикалося зі складнощами модернізації Реєстру і юридичними особливостями його експлуатації, оцінювало його на предмет суспільної довіри. "Зрештою ми звернулися до міжнародних партнерів щодо аудиту та підтримки процесу модернізації, і наразі отримали таку підтримку. Наразі за підтримки Ради Європи проводиться аудит для подальшої модернізації управління інформацією про арештовані активи", – підкреслив він.
Крім того, Максименко розповів про міжнародний аудит показників Ukraine Facility, одним із напрямків якого є впровадження і імплементація реформи ARMA. "Другий – це є якраз відбір керівника АРМА, і третім - розробка стратегії повернення активів", – зазначив він. Четвертий аудит є внутрішнім, який в Агентстві проводиться на регулярній основі. "Це наші внутрішні аудити, які ми проводимо регулярно. У нас зараз всебічний і всеохоплюючий контроль всіх процесів з чотиришаровою перевіркою", – додав він.
На запитання про проміжні результати аудитів, Максименко відповів, що за результатами внутрішнього аудиту приймаються управлінські рішення з точки зору перезавантаження, побудови процесів, реагування на ризики, виявлені під час реалізації. "Це щоденна робота, і я б це відніс до операційно-управлінської роботи", – підкреслив він. Що стосується зовнішнього аудиту, Максименко зазначив, що дуже важливою є побудова системи цілісного моніторингу – від розшуку і виявлення активів до їх управління. "Наразі ці процеси йдуть відокремлено один від одного. У нас є функція розшуку і виявлення активів, є система управління, менеджменту активів, управління і реалізації", – пояснив він.
"Але насправді мета АРМА – це заходи, направлені на детонізацію економіки, коли ми повертаємо втрачені чи виведені активи в економіку України. І цей процес починається з пошуку, виявлення, арешту, оцінки цих активів на предмет можливості управління і власне управління з точки зору збереження їх економічної вартості до моменту конфіскації чи стягнення в дохід держави", – зазначив Максименко. Він підкреслив, що потрібно побудувати систему не за кількісними показниками, а за економічними показниками виявлення виведених активів і їх повернення за кордон. "І наразі у нас є активи, які були виявлені, знаходяться наразі за кордоном, і ми вживаємо заходів щодо їх повернення", – додав він.
На завершення інтерв'ю Максименко розповів про найгучніші кейси, які перебувають у його роботі. "У нас найгучніші кейси, які мають важливе суспільне значення і чималий резонанс – це кейс 'Боржава', кейс 'Яхти Медведчука' і кейс 'Моршинської'. По кейсу 'Боржава' ми отримали інформацію від правоохоронних органів, від НАБУ і ДБР про ознаки змови на торгах. І від НАБУ ми отримали інформацію, яка збігається з інформацією, отриманою і за нашим внутрішнім розслідуванням, про пов'язаність осіб у цій справі", – підсумував він.