НВ (Новое Время)

Російські військові атакували Великий Бурлук: постраждала історична садиба Донець-Захаржевських

У вівторок, 7 квітня, місто Великий Бурлук Куп’янського району Харківської області стало об’єктом атаки російських військових, внаслідок якої постраждала історична садиба Донець-Захаржевських, що є пам’яткою архітектури XIX століття.

У вівторок, 7 квітня, російські військові здійснили атаку на місто Великий Бурлук, що розташоване в Куп’янському районі Харківської області, використовуючи дрони. Внаслідок цього нападу постраждала історична садиба Донець-Захаржевських, яка є важливою пам’яткою архітектури XIX століття. Ця подія викликала занепокоєння серед місцевих жителів та істориків, оскільки садиба має велике культурне значення для регіону.

Згідно з інформацією, наданою Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) Харківщини, вогонь охопив приблизно 2000 квадратних метрів двоповерхової дерев’яної будівлі. На щастя, внаслідок пожежі не було постраждалих, проте масштаби руйнувань викликали тривогу серед мешканців та представників влади.

Для ліквідації пожежі були залучені два оперативних підрозділи ДСНС, медичний розрахунок та офіцер-рятувальник громади. Вогнеборці працювали на місці події, намагаючись врятувати залишки історичної садиби, яка свого часу була окрасою міста Великий Бурлук.

Дерев’яна садиба Донець-Захаржевських має багатий історичний контекст. Місто Великий Бурлук було засноване в середині XVII століття, а з середини XVIII століття землями володів відомий рід Слобожанщини — Донець-Захаржевських. У 1784 році на запрошення Якова Донець-Захаржевського в садибі гостював відомий український філософ і поет Григорій Сковорода, що підкреслює культурну значущість цього місця.

Садиба, у сучасному вигляді, була побудована у 1820-х роках на кам’яному фундаменті сином Якова Михайловича Андрієм Донець-Захаржевським, а завершена його зятем Воїном Дмитровичем Задонським. Спадкоємці цього роду володіли садибою до революції 1917 року. Будівля оточувалася регулярним парком, церквою, а також мала на своїй території кам’яні ворота, що надавали їй особливого шарму.

З історією садиби пов’язано безліч легенд та переказів. Один з них пов’язаний із письменником і збирачем творів слов’янського фольклору Юрієм Миролюбовим, який стверджував, що у 1919 році полковник російської Добровольчої армії Алі Ізенбек знайшов у розграбованій садибі Велесову книгу. За його словами, Ізенбек натрапив на цю книгу під час перебування на Курському чи Орловському напрямку, коли червоні бандити пограбували садибу.

Науковці, проте, вважають Велесову книгу містифікацією. Кілька експертиз підтвердили, що «дощечки Ізенбека» є підробкою, а вони, за чутками, зникли під час окупації Брюсселю нацистською Німеччиною, куди їх вивіз Ізенбек після еміграції. Таким чином, історія садиби та її легенди продовжують викликати інтерес у дослідників та істориків.

На сьогоднішній день палац Донець-Захаржевських перебував у приватній власності та використовувався як житлова будівля. Однак атака російських військових та подальша пожежа ставлять під загрозу не лише цю історичну пам’ятку, а й культурну спадщину України в цілому. Місцеві жителі та активісти сподіваються, що вдасться відновити садибу та зберегти її для майбутніх поколінь.