Росіяни розглядають створення буферної зони у Вінницькій області, заявив Павло Паліса, BBC News Україна

Російська сторона розглядає варіант створення буферної зони на території Вінницької області, що може відбутися цієї весни або влітку. Про це заявив бригадний генерал та заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса під час інтерв'ю, яке було опубліковане в РБК-Україна. За його словами, хоча раніше росіяни висловлювали подібні ідеї щодо Харківської, Сумської та Чернігівської областей, тепер їхні плани включають і Вінниччину, зокрема з боку невизнаного Придністров'я.

Паліса зазначив, що це вперше зафіксовано у російських планах створення буферної зони в даному регіоні. Проте він закликав не панікувати, оскільки на даний момент не бачить у росіян сил для реалізації цих намірів. Лінія кордону між Вінницькою областю та невизнаним Придністров'ям, яке контролює Росія, становить близько 50 кілометрів, з яких основна частина проходить по річці Дністер, а по суші - лише два десятки кілометрів. Найближче велике місто до сухопутної ділянки з Придністров'ям - це Крижопіль.

Військовий аналітик та експерт Михайло Жирохов вказав на те, що тема Придністров'я періодично з'являється в медійному просторі. Він нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в цьому регіоні були розгорнуті дві бригади для відбиття можливих атак. Проте, за словами Жирохова, ситуація в Придністров'ї є досить простою - росіяни не мають можливості підсилити свої сили в цьому регіоні.

На початку повномасштабного вторгнення, як пояснює Жирохов, росіяни планували захопити Одеську область, включаючи Одесу, з метою створення логістичного коридору на південь і захід. Однак військове угрупування, яке перебуває в Придністров'ї, складається переважно з місцевих мешканців і є невеликим, а їхня зброя та техніка в основному радянського виробництва.

У лютому 2025 року на Мюнхенській конференції з безпеки президент Володимир Зеленський заявив, що чисельність російського контингенту в невизнаному Придністров'ї скоротилася з 5500-6000 до 1500-2500 осіб. За його словами, на сьогодні залишилось приблизно 2500 росіян, хоча, на його думку, реальна цифра може бути ще нижчою - близько 1000-1500 осіб. Він також зазначив, що не знає, яким чином росіяни вивели свої війська, але вважає, що це могло статися через Кишинів і аеропорт.

Після заяви Зеленського з'явилися коментарі від молдовських політиків, які висловлювали занепокоєння, що Росія може перекинути війська в Придністров'я для впливу на парламентські та президентські вибори в Молдові, які відбулися у вересні 2025 року. Тодішній прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив Financial Times про плани Росії збільшити чисельність військових в Придністров'ї до 10 тисяч, але ці плани, схоже, не були реалізовані.

До початку бойових дій в Україні росіяни мали можливість перекидати свої війська в Придністров'я через залізничні сполучення, які проходили, зокрема, через українську територію та Румунію. Однак після 2022 року така можливість була зведена до мінімуму. Жирохов зазначає, що теоретично можливо перекидати в Придністров'я вантажі подвійного призначення, такі як сучасні безпілотники, але виникає питання про наявність операторів та структур, здатних їх використовувати, оскільки таких фахівців у російському контингенті в Придністров'ї немає.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в прикордонних районах, що межують із Придністров'ям, були посилені оборонні заходи. Останніми місяцями кордон з невизнаною ПМР став ще надійнішим. У січні Вінницька обласна військова адміністрація повідомила про проведення інженерних робіт для нарощення захисних рубежів і встановлення додаткових мінно-вибухових загороджень у Тульчинському та Могилів-Подільському районах, що межують з Придністров'ям. Це робиться для стримування можливих загроз, і місцевих жителів закликають утриматися від поїздок у ці райони.

Наприкінці березня про зміцнення охорони кордону також повідомило регіональне управління Сил територіальної оборони «Захід». Інженерно-саперні підрозділи Сил оборони України, спільно з прикордонниками Могилів-Подільського прикордонного загону, з 25 березня 2026 року проводять додаткові заходи щодо мінування для зміцнення обороноздатності держави. Військові також встановлюють колючий дріт «Єгоза», автономні комплекси відеоспостереження та попередження по всій довжині кордону, а також розгортають додаткові підрозділи механізованих військ з бронетехнікою на кордоні з невизнаною ПМР.

Останні роки в пресі часто згадувався великий склад боєприпасів у селі Ковбасна в Придністров'ї, проте експерти вважають, що наявні там арсенали можуть бути застарілими і в такому стані, що їх важко використовувати у бойових діях.