П’ять запитань до експерта – професора К'єлла Енгельбекта з Шведського університету оборони
У рамках нашої серії запитань до експертів, професор К'єлл Енгельбект, видатний фахівець з політичних наук, розповідає про уроки, які Швеція отримала з війни в Україні, причини вступу до НАТО та нові виклики безпеки.
К'єлл Енгельбект, видатний професор політичних наук у Шведському університеті оборони та автор численних публікацій, відповідає на п’ять запитань від редакції Kyiv Post. У своїх відповідях він розкриває, які уроки Швеція отримала з війни в Україні, чому країна вирішила приєднатися до НАТО, а також обговорює нові реалії на полі бою та ставлення Швеції до Росії.
Перше запитання стосується уроків, які Швеція отримала з російських вторгнень в Україну у 2014 та 2022 роках. Енгельбект зазначає, що до 2014 року Швеція не приділяла достатньо уваги намірам Російської Федерації. Хоча в країні були фахівці, які спостерігали за зростанням витрат на оборону та військовими реформами, ця інформація залишалася в обмеженому колі людей.
Після анексії Криму у 2014 році загальне усвідомлення розвитку Росії в сфері безпеки та оборони різко зросло. За словами Енгельбекта, з того часу знання про загрози з боку Росії стали більш поширеними. Однак справжнє усвідомлення намірів Росії прийшло лише у лютому 2022 року, коли більшість шведів були шоковані тим, що Росія розпочала масштабну війну, ризикувала своєю репутацією та економікою. Це стало одним з факторів, чому Швеція вирішила шукати членства в НАТО.
Друге запитання стосується зміни ставлення шведського суспільства до НАТО після 2022 року. Енгельбект підкреслює, що будучи не членом НАТО у лютому 2022 року, Швеція мала певну свободу дій. Країна не була зобов'язана консультуватися з Брюсселем чи Вашингтоном, що дозволяло їй швидко ухвалювати політичні рішення щодо військової підтримки України.
Після того, як Швеція офіційно приєдналася до НАТО у 2024 році, ніхто не стримував її дій. Більшість країн альянсу були раді, що Швеція стала частиною тих держав, які підтримують Україну. Це свідчить про зростаючу роль Швеції в міжнародній безпеці та її зобов'язання перед союзниками.
Контекст цієї ситуації також важливий. Війна в Україні стала каталізатором для багатьох країн, які раніше були скептично налаштовані щодо НАТО. Швеція, яка традиційно дотримувалася нейтралітету, зрештою усвідомила, що безпека країни та регіону залежить від колективної оборони. Це стало важливим уроком, який Швеція винесла з конфлікту, що триває.
Таким чином, відповіді Енгельбекта підкреслюють не лише зміни у військовій політиці Швеції, а й глибше розуміння загроз, які постають перед країнами Європи. Війна в Україні стала важливим уроком для всього континенту, і Швеція, як видно, готова адаптуватися до нових реалій безпеки.