Політологи скептично оцінюють результат операції США в Ірані: Україна має змінити формат переговорів
Низка політологів вважають рішення США про перемир'я та початок переговорів з Іраном кроком назад, а також поразкою для американської адміністрації.
Останні події навколо Ірану та дій США викликали серйозні дискусії серед політологів, які розглядають це рішення як значну поразку для адміністрації президента Дональда Трампа. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, у своєму пості на Facebook зазначив, що Трамп, як і очікувалося, спочатку нагнітав ситуацію, а потім зробив крок назад, вирішивши на два-три тижні відкласти конфлікт. Він підкреслив, що навіть для такої ситуації довелося піднімати літаки з британських баз, щоб зрештою опинитися в глухому куті. Шлінчак вважає, що хоча Білий Дім може отримати деякі економічні вигоди, основний акцент робиться на політичному контексті.
Політолог також вказав на те, що світ став свідком місяця прояву слабкості США, які залишилися без підтримки союзників, зокрема Європи, Британії, Канади та Австралії. "Ще два з половиною роки нам доведеться мати справу саме з такою американською політикою, і, на жаль, її не зміниш", – додав Шлінчак. Він вважає, що після заморожування конфлікту в Ірані Трамп знову повернеться до внутрішньої політики, намагаючись продати американцям "найвеличнішу перемогу над усіма злими силами у світі". На його думку, позитивним моментом може стати зниження цін на нафту, що зменшить фінансування Росії у війні.
Шлінчак також закликав Україну разом з європейськими партнерами переосмислити формат переговорів у зв'язку з зайнятістю американської сторони виборами до Конгресу. "Очевидно, що діючий тристоронній формат вже не спрацює. Ігри в потенційний бізнес з Путіним більше забирають балів, ніж дають", – зазначив він, підкреслюючи, що Європа може бути змушена вибудовувати власну систему безпеки без США.
Тімоті Еш, старший фахівець із суверенної стратегії RBC Bluebay Asset Management, також висловився про результати конфлікту, назвавши їх поразкою для Трампа. "Гарний підсумок – нищівна поразка для Трампа, а Іран може стверджувати, що його виживання стало великою перемогою", – написав він у соцмережі Х. Еш вказав на важливість виборів в Угорщині, які відбудуться 12 квітня, і які можуть принести негативні результати для Трампа.
Сергій Фурса, представник інвесткомпанії Dragon Capital, поділяє цю думку, зазначаючи, що Трамп вже рік вимагає від України капітулювати перед вимогами Путіна, і тепер, демонструючи приклад, сам капітулював перед Іраном. Політолог Віталій Бала також провів паралелі між ситуацією в Ірані та Україною, стверджуючи, що США не мають реального інтересу у досягненні миру, а лише тиснуть на Україну для виконання умов Путіна.
"Тепер всім зрозуміло, що адміністрація Трампа не зацікавлена у реальному мирі, а лише тисне на Україну для капітуляції", – резюмує Бала, підкреслюючи, що лише адекватна відповідь і наявність козирів можуть забезпечити реальні мирні переговори. У випадку з Іраном козирем стала Ормузька протока, тоді як для України такими козирями можуть бути балістичні ракети та їх наслідки.
Бала також зазначив, що США не досягли жодних цілей у війні з Іраном, окрім руйнувань, і режим в Ірані залишився незмінним, підтримуючи Корпус вартових Ісламської революції. Він підкреслив, що американська преса говорить про тактичну перемогу, але насправді це лише вихід з глухого кута, в який Трамп сам себе загнав своїми погрозами.
Карл Більдт, співголова Європейської Ради з міжнародних відносин, заявив про "полегшення, що жахливої ескалації вдалося уникнути", але наголосив, що більшість питань залишаються відкритими. Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, констатував, що почуття безкарності режиму в Ірані похитнулося, але Корпус вартових ісламської революції залишається сильним. Він також попередив, що не слід виходити за межі заявлених Трампом цілей і вступати у безстрокову кампанію зі зміни режиму, оскільки це може призвести до справжньої регіональної війни.
Милованов підкреслив, що американські політики протягом багатьох років вважали, що Близький Схід можна переупорядкувати силою, але це завжди закінчувалося невдачею. Він зазначив, що немає готової альтернативи для управління країною, а іранська діаспора залишається роздробленою, що ускладнює можливість серйозного переходу.