Підвищення тарифів на мобільний зв'язок у січні-лютому на 15% збільшує річну інфляцію на 0,25 в.п. – НБУ
Зростання тарифів на мобільний зв'язок на 15% у січні-лютому цього року призвело до підвищення річної інфляції на 0,25 відсоткових пункти, про що повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський.
В Україні, внаслідок підвищення тарифів на мобільний зв'язок на 15% у січні-лютому 2023 року, річна інфляція зросла на 0,25 відсоткових пункти. Цю інформацію озвучив заступник голови Національного банку України (НБУ) Володимир Лепушинський під час інтерв'ю агентству 'Інтерфакс-Україна'. Однією з основних причин такого зростання тарифів стало енергодефіцит, який вплинув на витрати бізнесу та, відповідно, на інфляційні процеси в країні.
Лепушинський зазначив, що це є яскравим прикладом того, як енергодефіцит у січні-лютому через збільшення витрат бізнесу частково вплинув на інфляцію. 'Ми не очікуємо, що надалі вплив буде суттєвим, оскільки енергодефіцити різноспрямовано позначаються на інфляції. З одного боку, це вищі витрати бізнесу, з іншого – нижчий споживчий попит', – підкреслив він.
Крім того, за словами Лепушинського, стрибок цін виробників у лютому на 22,3%, за даними Державної служби статистики, також можна пояснити зростанням вартості електроенергії на тлі значних енергодефіцитів у січні-лютому. 'Але цей стрибок не є якимось 'геймчейнджером' – це класичний приклад шоку пропозиції. Ми очікуємо, що частину витрат покриють самі виробники, частина перенесеться на цінники, цей процес вже відбувається. НБУ на цей ризик вказував та врахував його у січневому макропрогнозі', – зазначив заступник голови НБУ.
Заступник голови НБУ також прокоментував, що енергодефіцит у січні виявився дещо нижчим за припущення Національного банку, але склалася дуже несприятлива комбінація: значні руйнування енергетичної інфраструктури та рекордно низькі температури за останні роки. Найбільше постраждали енергомісткі галузі, такі як металургія, хімія та машинобудування, особливо в прифронтових регіонах та Києві.
Однак, за словами Лепушинського, з середини лютого ситуація в енергосекторі почала покращуватися завдяки додатковій генерації з відновлювальних джерел енергії, таких як сонце та вітер, а також через потепління. 'У березні індекс очікувань ділової активності нарешті вийшов у позитивну площину, і це добре. Навіть у промисловості тепер позитивна динаміка', – підкреслив він.
Лепушинський також нагадав, що за підсумками лютого, згідно з даними Держстату, річна інфляція зросла до 7,6% з 7,4%. 'Зараз ми оцінюємо, що за результатами березня вона залишиться приблизно на цьому ж рівні, тоді як наш прогноз передбачав її зниження до 7%', – зазначив він.
Щодо впливу енергодефіцитів на валютний ринок, Лепушинський зауважив, що він був помірним: виробництво, а отже, і експорт металургійної, добувної та хімічної продукції скоротилися, а імпорт енергоресурсів зріс до 1,2 ГВт у січні та рекордних 1,9 ГВт в лютому. 'Проте у березні ситуація стабілізувалася. А більші, ніж очікувалося, запаси газу в наших сховищах (5,1 млрд куб. м) зменшують потребу в імпорті газу в майбутньому', – підкреслив він.
Нагадаємо, що НБУ наприкінці січня погіршив прогноз інфляції в Україні на 2026 рік до 7,5% з 6,6% у своєму жовтневому інфляційному звіті, а на 2027 рік – до 6% з 5%. Інфляція в Україні в 2025 році знизилася до 8% з 12% роком раніше. У 2023 році вона знизилася до 5,1% після стрибка роком раніше до 26,6%.