Передбачити геополітичні шоки з аптечною точністю складно, але у нас є поличка з "Планів Б" – заступник голови НБУ

Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України, в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" поділився думками щодо складнощів прогнозування макроекономічних показників в умовах геополітичної нестабільності. Він зазначив, що НБУ відмовляється від проміжних оцінок макропоказників між інфляційними звітами, оскільки для точних оцінок необхідна наявність достовірної інформації. На прикладі заяви міністра економіки Олексія Соболєва про падіння економіки на 1,2% у січні-лютому, Лепушинський підкреслив, що НБУ має інший погляд на ситуацію.

За словами заступника голови НБУ, економіка України постраждала, але споживчий попит залишався достатньо стійким, що допомагало підтримувати ситуацію. Він також зазначив, що, незважаючи на обстріли та енергодефіцити, які негативно вплинули на промисловість, фінальна цифра ВВП залежатиме від динаміки інших галузей.

Лепушинський пояснив, що НБУ публікує прогнози раз на квартал, а між ними проводить аналіз фактичних даних та оцінку ризиків. Він навів приклад березневого брифінгу, на якому НБУ попередив про можливе підвищення інфляції в найближчі місяці. Якщо в лютому інфляція становила 7,6%, то в березні вона залишиться приблизно на тому ж рівні, хоча раніше прогнозувалося зниження до 7%.

Цей підхід до прогнозування, за словами Лепушинського, є загальноприйнятим серед центральних банків, які таргетують інфляцію, таких як Банк Англії, чеський національний банк, шведський Ріксбанк та Європейський центральний банк. Всі вони також роблять квартальні прогнози та оцінюють ризики між ними, щоб уникнути інформаційного шуму.

Лепушинський також прокоментував зміни в макропрогнозі НБУ, які були пов'язані з ударами по інфраструктурі та підвищенням оцінки енергодефіциту з 3% до 6%. Він зазначив, що дефіцит електроенергії в січні виявився дещо нижчим, ніж очікувалося, проте ситуація залишалася складною через руйнування енергетичної інфраструктури та низькі температури.

З середини лютого, за словами Лепушинського, ситуація в енергетичному секторі почала покращуватися завдяки додатковій генерації з відновлювальних джерел та потеплінню. У березні індекс очікувань ділової активності нарешті вийшов у позитивну площину, що стало хорошим знаком для економіки.

На запитання про вплив дефіциту електроенергії на інфляцію та валютний ринок, Лепушинський відповів, що на інфляцію він вплинув частково. Зокрема, тарифи на мобільний зв'язок зросли на 15% у січні-лютому, що стало відображенням вищих витрат бізнесу. Внесок цього чинника до річної інфляції склав 0,25 відсоткових пункти. Однак НБУ не очікує, що в подальшому вплив дефіцитів буде суттєвим, оскільки вони мають різноспрямований вплив на інфляцію.

Лепушинський також зазначив, що вплив енергодефіцитів на валютний ринок був помірним. Виробництво та експорт металургійної, добувної та хімічної продукції скоротилися, а імпорт енергоресурсів зріс до рекордних обсягів. Проте в березні ситуація стабілізувалася, а запаси газу в сховищах зменшують потребу в імпорті.

Заступник голови НБУ прокоментував також ризики, пов'язані з можливими новими ударами по енергосистемі. Він зазначив, що, незважаючи на негативний вплив енергодефіцитів на ВВП, енергетики вважають, що до наступної зими Україна буде готова краще, ніж до цієї.

Лепушинський підкреслив, що атаки на енергосистему впливають на економіку через кілька каналів, включаючи пригнічення ділової активності та додатковий тиск на ціни. Він також вказав на те, що наслідки таких атак Україна вже переживала раніше, і, за його словами, є надія на більш сприятливі сценарії в майбутньому.

Відзначивши важливість безпекової ситуації для економіки, Лепушинський зазначив, що НБУ в своїх звітах звертає увагу на повітряні атаки та обсяги перевалки в портах, оскільки ці фактори мають значний вплив на економічну ситуацію в країні.