Українська правда

Пентагон розширює цілі в Ірані, включаючи енергетичну інфраструктуру

Міністерство оборони США переглядає список іранських об'єктів, які можуть стати мішенями для ударів, включаючи інфраструктуру, що забезпечує енергетичні потреби як військових, так і цивільних, щоб уникнути звинувачень у воєнних злочинах.

Міністерство оборони США, відоме як Пентагон, розширює перелік іранських об'єктів, які можуть стати цілями для американських та ізраїльських військових ударів. Зокрема, до цього списку додається інфраструктура подвійного призначення, яка забезпечує паливом та електроенергією як військові, так і цивільні об'єкти. Це рішення покликане уникнути можливих звинувачень у воєнних злочинах, що можуть виникнути внаслідок атак на цивільну інфраструктуру.

За словами представників Пентагону, військові стратеги переглядають список цілей, оскільки за п'ять тижнів безперервних атак американські та ізраїльські сили майже вичерпали запас суто військових об'єктів. За даними Центрального командування, американські сили вже вразили понад 13 тисяч цілей в Ірані. Важливо зазначити, що до цього часу американо-ізраїльська кампанія уникала атак на системи електропостачання та паливну інфраструктуру. Однак, враховуючи відмову Ірану капітулювати та можливість введення наземних військ США в регіон, військові стратегії можуть змінитися.

Дослівно, один з представників Пентагону зазначив: "Трамп може або відправити наземні війська, відкривши шлях до тривалої війни, яка вже є непопулярною серед американців, або націлитися на цивільну інфраструктуру, що є порушенням міжнародного права і може спричинити звинувачення у воєнних злочинах". Це свідчить про складність ситуації, в якій опинилися військові стратегії США в контексті іранського конфлікту.

У Пентагоні тривають активні дискусії щодо виправданості розширення цілей для атак. Головна проблема полягає в розмитій межі між військовими та цивільними об'єктами. Наприклад, станції опріснення води, які також можуть бути важливими для військових, можуть потрапити під удар. Згідно з Женевськими конвенціями, об'єкти подвійного призначення вважаються легітимними військовими цілями, що дає адміністрації США можливість уникнути звинувачень у порушенні міжнародного гуманітарного права.

Під час пресконференції в понеділок, 6 квітня, президент США Дональд Трамп висловив думку, що іранський народ вітатиме удари по енергетичній інфраструктурі. "Вони готові терпіти це заради свободи. Вони хочуть, щоб ми продовжували бомбардування", – сказав Трамп, підкреслюючи свою позицію щодо можливих військових дій.

Трамп також пригрозив, що може настати сценарій, "коли кожен міст в Ірані буде зруйнований, кожна електростанція припинить роботу, згорить, вибухне і більше ніколи не використовуватиметься". Ці заяви викликали значну реакцію серед правозахисників та міжнародних організацій.

Рада з американо-ісламських відносин (CAIR) у своїй заяві різко засудила погрози Трампа атакувати інфраструктуру, назвавши їх "безрозсудними, небезпечними та такими, що свідчать про байдужість до людського життя й зневагу до релігійних переконань". Це підкреслює етичні та правові питання, що виникають у зв'язку з можливими військовими діями США в Ірані.

Що передувало цим подіям? Міністр оборони США Піт Гегсет, у перші дні на посаді, скоротив штат співробітників, відповідальних за запобігання шкоді цивільному населенню під час вибору цілей, з 200 до менш ніж 40 осіб. Він також звільнив юристів армії, флоту та повітряних сил, які консультували командувачів щодо законності операцій. Це свідчить про зміну підходу до військових дій та зменшення уваги до захисту цивільного населення в умовах збройного конфлікту.