Освітній омбудсмен: Неприпустимо ігнорувати звернення від педагогів про булінг

Освітній омбудсмен України Надія Лещик висловила стурбованість з приводу ігнорування звернень від педагогів, які повідомляють про випадки булінгу. Вона закликає керівників закладів освіти реагувати на такі повідомлення відповідно до чинного законодавства, адже булінг не є проблемою, що стосується лише учнів.

У своєму зверненні Лещик зазначила, що коли в суспільстві йдеться про булінг, зазвичай акцент робиться на цькуванні дітей. Однак, на жаль, педагоги також стають жертвами насильства. Вона підкреслила, що повідомлення, які надходять через соціальні мережі та неофіційні канали комунікації, свідчать про наявність випадків булінгу щодо вчителів. Проте, за її словами, офіційні заяви педагогів про булінг залишаються поодинокими.

Згідно з даними, наданими освітнім омбудсменом, у 2025 році Служба освітнього омбудсмена отримала 165 звернень щодо жорстокого поводження, включаючи булінг та дискримінацію в закладах освіти. З початку 2026 року було зареєстровано 66 таких звернень, але лише два з них надійшли від педагогів, які зверталися за захистом від булінгу.

Лещик також зазначила, що педагоги частіше скаржаться на цькування з боку своїх колег, зокрема керівників навчальних закладів, що свідчить про наявність мобінгу. У 2024 році було зафіксовано 68 звернень щодо мобінгу та конфліктів між дорослими учасниками освітнього процесу, а у 2025 році ця цифра зросла до 84.

За словами Лещик, світові тенденції свідчать про зростання насильства в закладах освіти, зокрема цькувань щодо вчителів. Вона навела дані з Німеччини, де 60% опитаних директорів шкіл повідомили, що фізичне та психологічне насильство в їхніх навчальних закладах зросло за останні п’ять років. У Франції, відповідно до звіту Слідчої місії Сенату, 58,5 тисяч вчителів повідомили про погрози, а 17,2 тисячі зазнали фізичного насильства. У Фінляндії у 2019 році кожен десятий вчитель став жертвою насильства на роботі.

Додатково, згідно з даними звіту ЮНЕСКО, 80% вчителів у 2024 році вказали, що зазнавали певної форми насильства, від словесних образ до фізичних нападів. Лещик зазначила, що українські вчителі рідко звертаються зі скаргами про булінг через кілька причин, серед яких тиск з боку керівництва, страх виглядати непрофесійно, невпевненість у своїх правах та недовіра до змін.

"Хочу наголосити, що насправді саме спроможність та готовність педагога захищати свої права – це першочергова умова для захисту прав. Якщо педагог обізнаний зі своїми правами, розуміє, як на практиці їх реалізувати та як діяти в умовах порушення, і готовий до дій – то тільки тоді можна говорити про реальну можливість захистити права. Звертаюся до вчителів: не бійтеся говорити й захищати свої права!" – підкреслила Лещик.

Вона також наголосила, що неприпустимо ігнорувати звернення про булінг, зокрема від педагогів. За її словами, такі дії не є "захистом репутації" закладу освіти, а навпаки, руйнують її. "Тому наголошую керівникам закладів освіти, які отримали повідомлення про булінг від вчителя: необхідно реагувати на нього відповідно до чинного законодавства, не дискримінувати такого педагога, а надати йому підтримку. Пам’ятайте, що інструмент повідомлення про булінг має на меті не тільки припинити насильство та нормалізувати стосунки у колективі, але й усунути причини такого насильства. Швидке й ефективне реагування – це єдина належна відповідь закладу освіти на випадки насильства" – підсумувала освітній омбудсмен.