НВ (Новое Время)

Львівські інженери створили унікальну систему живлення для дронів, що дозволяє їм долати 200 км

Інженери з Львова розробили нову систему живлення для дронів типу «Крило», яка дозволяє їм виконувати бойові місії на значно більших відстанях, ніж раніше.

Львівські інженери зробили значний крок вперед у розвитку безпілотних літальних апаратів, розробивши унікальну систему живлення для дронів типу «Крило». Ця нова технологія дозволяє дронам долати відстані, які раніше вважалися недосяжними, і виконувати бойові місії в тилу ворога. Про це повідомляє комунікаційниця Єлизавета Нечет у своєму матеріалі для NV.

Уявіть собі простий аграрний безпілотник, який зазвичай використовують для оцінки врожайності або створення мап полів. Стандартна дальність такого дрона становить до 30 км. Тепер уявіть, що цей сільськогосподарський помічник перетворюється на зброю, здатну пролетіти майже 200 км у тил ворога без підзарядки і вражати техніку, вартість якої вимірюється мільйонами доларів.

У липні 2025 року військові на Сумському напрямку вперше зафіксували, що український дрон зміг залетіти на 40 км у тил ворога, використовуючи нові батареї PAWELL. Під час цього польоту дрон виявив зенітно-ракетний комплекс Бук-М1, передав координати, і українська артилерія знищила цю російську установку, вартість якої оцінюється приблизно в 10 мільйонів доларів.

А вже у жовтні розробники перевершили власний рекорд, досягнувши вражаючих результатів. БПЛА типу POSTMAN вперше в історії подолав 197 км на південному напрямку, що на 35% більше, ніж фізично дозволяла штатна батарея цього дрона. Він ніс бойову частину вагою 15 кг, уразив ворожий склад боєприпасів і повернувся із запасом енергії близько 10%, що вистачило б ще на 20−25 км польоту. Для порівняння: на стандартній батареї виробника той же БПЛА міг пролетіти максимум 135 км.

Цей вражаючий результат став можливим завдяки змінам в елементах живлення дрона. Інженери компанії PAWELL battery підібрали нову хімію батареї, перейшовши з традиційних Li-ion на LiNMC — елементи, які використовуються в електромобілях Tesla та Mercedes. Співзасновник PAWELL Павло Есип пояснює: "Простіше кажучи, ці елементи дозволяють дрону взяти більше енергії за тієї самої ваги батареї. А значить — летіти далі або нести більшу бойову частину. Наприклад, популярні LiPo важчі та зберігають менше енергії. Тому ми перейшли на LiNMC — вони легші, потужніші й дозволяють гнучко збирати батареї під конкретний тип дрона."

За словами Есипа, універсальної батареї для всіх дронів не існує — кожен тип БПЛА має свої специфічні вимоги. Для одних дронів критично важливою є вага, для інших — струмовіддача, а для деяких — максимальна ємність батареї. Наприклад, дрону-ретранслятору важливо довго залишатися в повітрі, тому для нього має значення ємність акумулятора. Для маневрених FPV, навпаки, потрібні мала вага та висока потужність. У випадку з літаковими безпілотниками вирішальним стає баланс ваги, ємності й ціни батареї.

Наступна мета інженерів — подолати позначку в 400 км. Вони вже мають план, як цього досягти. Дрони стали основною зброєю України на полі бою, адже 80−85% уражень на фронті здійснюють саме вони. Це змушує противника змінювати свою тактику. Все частіше російські підрозділи пересуваються невеликими групами або використовують примітивний транспорт, оскільки дорога бронетехніка стала занадто помітною ціллю.

Головний сержант батальйону безпілотних систем 24-ї окремої механізованої бригади Юрій, позивний Лис, зазначає: "Якщо ще рік тому кілзона між позиціями становила приблизно 2 км, то зараз вона розширилася до 5−6 км, а на деяких напрямках — навіть до 7 км."

Військові експерти вважають, що така ситуація є частиною глибокого асиметричного стримування. Мета полягає в тому, щоб зробити війну настільки дорогою, що її продовження стає невигідним. П’ятсотдоларові дрони знищують техніку, яка коштує у десятки або сотні разів дорожче. Умовно кажучи, на один танк за 10 млн доларів припадають сотні дронів по 500−1000 доларів.

Зі збільшенням дальності польоту цей ефект лише посилюється. Дрони, що здатні пролетіти 200+ км, фактично створюють для України власну зону A2/AD (Anti-Access/Area Denial). Це означає, що ворожі аеродроми, нафтобази чи залізничні вузли в умовному Ростові-на-Дону можуть опинитися під постійною загрозою удару.

На відміну від дорогих ракет, кількість яких завжди обмежена, дрони можна запускати щодня і в значних кількостях. Це змушує противника витрачати мільярди на системи протиповітряної оборони, намагаючись захистити свої стратегічні об'єкти.