Користувачі з Росії обходять санкції на Steam через посередників

Після початку повномасштабної війни в Україні та запровадження міжнародних санкцій, російські користувачі відеоігор продовжують витрачати приблизно 546 мільйонів доларів щороку на платформі Steam. З цієї суми понад 31 мільйон доларів йдуть на послуги посередників, які допомагають обходити санкції. Про це пише Анастасія Ращенко у своєму розслідуванні для NGL.media.

Міжнародні санкції, які були запроваджені для обмеження прямих розрахунків з Російською Федерацією, мали на меті ізолювати російських користувачів відеоігор. Однак, незважаючи на ці зусилля, у Росії швидко сформувався окремий сегмент ринку, який використовує сторонні сервіси та альтернативні механізми для продовження фінансових потоків у глобальну ігрову індустрію.

Steam, безумовний лідер серед онлайн-платформ для комп'ютерних ігор, щомісяця має понад 130 мільйонів активних користувачів. Це основний глобальний онлайн-магазин, який забезпечує близько 75% усіх цифрових продажів комп'ютерних ігор. Однак після введення міжнародних фінансових санкцій, російські користувачі втратили можливість купувати нові ігри, хоча доступ до своїх акаунтів та вже придбаних ігор залишився.

Проблеми почалися в кінці лютого 2022 року, коли на ринок вийшла одна з найбільш очікуваних ігор року – Elden Ring. Російські користувачі виявили, що звична схема купівлі ігор у Steam перестала працювати. Під час спроби оформлення покупки система або не приймала оплату, або видавала повідомлення про обмеження.

Ці обмеження стосувалися не лише окремих релізів, а й платформи в цілому. Хоча доступ до контенту залишався, базова функція – купівля нових ігор – перестала працювати. Гравці почали ділитися порадами на форумах, як поповнити гаманець, змінити регіон акаунта, або купувати через інші країни та посередників. Спочатку це були окремі коментарі, але згодом вони перетворилися на цілі готові рішення.

Однією з базових схем, що з'явилася на початку, стала зміна регіону акаунта через Казахстан. Проте VPN не виявився достатнім, оскільки Steam змінює регіон лише після реальної оплати валютою іншої країни. Для цього росіяни використовували платіжну систему QIWI: поповнювали рахунок у рублях, конвертували в казахстанські тенге і здійснювали оплату через Казахстан, в результаті чого Steam сприймав їх як казахів.

Через кілька місяців QIWI спростила процес, додавши можливість прямої оплати Steam без необхідності вручну створювати тенговий гаманець. Однак у лютому 2024 року QIWI втратила банківську ліцензію, і користувачам довелося шукати нові варіанти.

У цей же період з'явився спосіб, який взагалі не вимагав використання банків. У світі відеоігор існують віртуальні предмети, які геймери називають «скінами». Ці предмети не впливають на саму гру, але слугують маркером статусу, подібно до дизайнерського одягу чи колекційних кросівок. Деякі з них коштують тисячі, а найрідкісніші – сотні тисяч доларів.

На цій основі була побудована нова схема: російські користувачі купують скіни за рублі на сторонніх маркетплейсах і перепродують їх уже всередині Steam за внутрішню валюту платформи. Гроші потрапляють на віртуальний гаманець без участі банків, конвертацій чи акаунтів інших країн. Такі платежі не підпадають під санкції проти росіян.

Щоб коректно описати реакцію Steam на російське вторгнення в Україну, важливо зазначити, що платформа, яка контролює 75% світового ринку комп'ютерних ігор, не робила публічних заяв щодо війни чи санкцій. На відміну від багатьох міжнародних компаній, Steam не публікував офіційних звернень із засудженням агресії та не оголошував про вихід з російського ринку. Натомість реакція переважно зводилася до технічного виконання обмежень, продиктованих санкційним режимом і роботою платіжної інфраструктури.

На офіційному форумі Steam вже в березні 2022 року модератор пояснював, що для російських користувачів залишаються доступними окремі механізми оплати, зокрема через PayPal. Проте вже через кілька днів PayPal офіційно припинив свою діяльність у Росії. Після цього Steam залишився доступним для росіян, але без робочих способів оплати, і саме цю нішу почали заповнювати посередники.

Після введення обмежень виник окремий ринок посередників, які беруть на себе оплату та доступ росіян до ігор. Йдеться про сторонні платформи, де продають цифрові товари: ігри, ключі, поповнення акаунтів та послуги доступу. Найчастіше використовуються спеціалізовані маркетплейси, такі як Plati.Market або FunPay.

За даними веб-аналітики, FunPay має близько 28 мільйонів відвідувань на місяць, тоді як Plati.Market – близько 9 мільйонів. FunPay позиціонує себе як біржа за принципом від гравця до гравця, де основний акцент робиться на послугах та внутрішньоігрових цінностях, тоді як Plati.Market є класичним автоматизованим маркетплейсом, де продаються готові цифрові продукти, наприклад, ключі активації до ігор. Разом вони покривають різні частини одного ринку: від прямого доступу до ігор до послуг, які дозволяють обійти обмеження.

Ці платформи згадуються в обговореннях як основні точки входу для користувачів. Тут російський користувач може купити практично все, що раніше робив напряму в Steam, але вже через третю сторону. Ці сайти працюють як звичайні маркетплейси: є каталог, пошук, рейтинги продавців і відгуки. Різниця в тому, що продаються не фізичні товари, а доступ до ігор або внутрішня валюта платформи.

Щоб перевірити, як працюють ці схеми на практиці, я вирішила особисто пройти шлях користувача, який намагається купити гру в Росії. Для експерименту я обрала маркетплейс FunPay. На відміну від іншого популярного сервісу Plati.Market, де для оплати часто потрібно вводити дані банківської картки безпосередньо у платіжні форми на сайті, а опція зв'язку з продавцем на практиці часто не спрацьовує через ігнорування повідомлень, FunPay дозволяє контактувати з продавцями напряму через чат. Оскільки я не мала бажання вказувати дані своєї картки, я вирішила спробувати цю платформу, щоб зрозуміти, як працює система обходу санкцій.