ISW спростовує заяви Росії про повне захоплення Луганської області: насправді українські війська контролюють важливі населені пункти

1 квітня 2026 року Міністерство оборони Росії знову оприлюднило інформацію про те, що російські війська нібито захопили всю Луганську область. Ця заява стала вже третьою за час повномасштабного вторгнення, і її правдивість піддається сумніву, що підтверджують аналітики Інституту вивчення війни (ISW), які провели детальний аналіз ситуації на фронті.

За даними ISW, російські війська контролюють більшу частину Луганської області з жовтня 2022 року. Проте, на 1 квітня 2026 року, зібрані аналітиками дані з відкритих джерел свідчать про те, що російські сили контролюють лише 99,84% території Луганщини. Важливо зазначити, що два населені пункти — Надія та Новоєгорівка, які розташовані на сході від Борової Харківської області, залишаються вільними і не під контролем окупантів. Ці населені пункти позначені як «зелена» зона на мапах DeepState, що підтверджує їх статус.

ISW також нагадує, що за роки війни російські чиновники вже неодноразово заявляли про повне захоплення Луганської області. Так, у липні 2022 року тодішній міністр оборони Росії Сергій Шойгу вперше оголосив про захоплення регіону, а голова так званої ЛНР Леонід Пасічник повторив цю заяву у червні 2025 року. Пізніше, у жовтні 2025 року, Володимир Путін стверджував, що українські війська контролюють лише 0,13% Луганської області, що також не відповідає дійсності.

Фахівці ISW пояснюють, що російські війська дійсно контролюють більшу частину Луганської області з осені 2022 року, коли лінія фронту стабілізувалася після успішного контрнаступу України в Харкові. Таким чином, заяви Кремля про повне захоплення регіону у 2025 та 2026 роках є перебільшенням незначних змін на фронті, що має на меті створити хибне враження про швидкий прогрес російських військ.

Ці перебільшені заяви Кремля про захоплення Луганської області є частиною ширшої інформаційної кампанії Росії, зазначають аналітики ISW. Мета цієї кампанії — створити ілюзію терміновості, аби змусити Україну поступитися неокупованими частинами Донецької області. Таким чином, нова заява Міноборони Росії про нібито повне захоплення Луганщини є частиною когнітивної війни Кремля, спрямованої на те, щоб зобразити українську оборону як «на межі краху» та спонукати США та інших партнерів Києва змусити Україну безпідставно поступитися територією.

31 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія вимагає виведення Сил оборони України з неокупованих територій Донецької області протягом двох місяців — до кінця травня 2026 року. Зеленський підкреслив, що Кремль намагається створити враження про неминуче захоплення Донбасу, висуваючи нові, жорсткіші вимоги, якщо Україна не виконає цю умову. Речник Кремля Дмитро Пєсков 1 квітня підкреслив ці вимоги, заявивши, що Зеленський має прийняти рішення про виведення українських сил з Донбасу «сьогодні», а в ідеалі — «вчора». Депутат Державної думи Росії Андрій Колесник навіть заявив, що Зеленський мав би вивести війська з Донецької області «позавчора», а його колега Олексій Чепа стверджував, що в разі невиконання цієї вимоги можуть бути висунуті нові умови, включаючи виведення військ із Запорізької та Херсонської областей, а також передачу Росії Одеси, Миколаєва, Дніпра та Харкова.

Подібні погрози Кремля про те, що російські війська «неминуче» захоплять Донецьку область військовим шляхом, не є новими. ISW нагадує, що російські чиновники регулярно називають Одесу та Харків «російськими» містами. Кремль висуває ці вимоги роками, але, ймовірно, посилює їх зараз через те, що переговори між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут через війну на Близькому Сході.

Проте, аналітики ISW підкреслюють, що російські заяви про здатність РФ легко захопити решту територій Донецької області є абсурдними і не відповідають реаліям на полі бою. Ситуація на фронті та нещодавні успіхи Сил оборони України свідчать про те, що значні російські здобутки не є неминучими, особливо проти добре укріплених міст «поясу фортець» у Донецькій області.

Російське військове командування раніше вже встановлювало амбітні терміни захоплення українського поясу міст-фортець, проте окупаційна армія неодноразово провалювала ці цілі. Успіхи України у 2026 році, зокрема під час контратак на півдні, ймовірно, ще більше порушили підготовку Росії до весняно-літнього наступу. Зеленський 1 квітня зазначив, що окупанти не змогли досягти своїх цілей у Донецькій області та були змушені знову відкласти заплановані терміни.

Крім того, російські війська не змогли скористатися своїм багаторічним контролем над більшою частиною Луганської області для успішного наступу на Слов’янськ чи Ізюм зі сходу чи північного сходу. Просування окупантів фактично сповільнилося з початку 2026 року, а українські війська продемонстрували свою здатність протистояти російській ініціативі на полі бою та успішно контратакувати на різних ділянках лінії фронту.

1 квітня у Третій штурмовій бригаді спростували твердження Міноборони Росії про те, що окупанти нібито захопили всю Луганську область. У Надії, Новоєгорівці та Греківці сили Третьої штурмової бригади продовжують тримати оборону, незважаючи на всі спроби росіян захопити область військовим і «віртуальним» шляхом за допомогою брехні та фейків.