Генетична поломка у мозку пояснює, чому люди не можуть відпустити застарілі ідеї
Нове дослідження нейробіологів з Массачусетського технологічного інституту виявило, що генетична мутація може бути причиною, чому деякі люди не можуть адаптувати свої переконання до нових реалій.
Чому деякі люди настільки вперто тримаються за ідеї, які вже давно не працюють, навіть коли реальність буквально б'є їх по лобі? Схоже, справа не лише у впертості чи поганому характері, а в конкретній технічній «базі» нашого мозку. Нейробіологи з Массачусетського технологічного інституту (MIT) виявили генетичну поломку, яка фактично замикає мислення у пастці минулого досвіду. Це відкриття пояснює когнітивні затики при шизофренії та показує, як саме наш внутрішній комп’ютер оновлює (або ні) свої переконання, пише SciTechDaily.
Головним підозрюваним у цій історії став ген grin2a. Він відповідає за будівництво NMDA-рецепторів — таких собі приймачів-передавачів, без яких нейрони не можуть нормально «спілкуватися» між собою та вчитися чомусь новому. Коли в цьому гені стається збій, магістральний зв’язок між медіодорсальним таламусом (центром обробки сигналів) та префронтальною корою (де приймаються рішення) починає «лагати». Це призводить до серйозних проблем у когнітивному функціонуванні.
Щоб побачити цей глюк у дії, вчені влаштували справжній іспит для мишей. Гризуни мали вибирати між двома важелями: один видавав крихту їжі миттєво, а інший обіцяв цілий бенкет, але з кожним разом вимагав дедалі більше натискань. Здорові тварини швидко «просікали фішку»: як тільки велика нагорода ставала занадто дорогою за зусиллями, вони спокійно перемикалися на простіший варіант. Це свідчить про їхню здатність адаптуватися до змін.
А от миші з мутацією grin2a просто «зависали». Вони або хаотично смикали все підряд, або до останнього тиснули на важіль, який уже давно перестав бути вигідним. Вони фізично не могли зрозуміти, що правила гри змінилися. Це явище підтверджує, що невірні переконання можуть бути настільки сильними, що заважають приймати нові рішення.
Дослідниця Тінгтінг Чжоу пояснює це через конфлікт «очікувань» та «реальності». У нормі мозок постійно порівнює те, що ми знаємо про світ (наш досвід), із тим, що ми бачимо зараз. При когнітивних розладах, зокрема при шизофренії, старі дані отримують статус «абсолютної істини». Мозок просто ігнорує нові сигнали від органів чуття, віддаючи перевагу застарілій внутрішній картинці. Це призводить до того, що людина не може адекватно реагувати на зміни в навколишньому світі.
Але найцікавіше сталося наприкінці експерименту. Вчені вирішили перевірити, чи можна «перепрошити» такий мозок. Використовуючи оптогенетику — метод, де нейрони активуються спалахами світла, — вони штучно простимулювали той самий таламус у «глючних» мишей. Результат вразив: щойно зв’язок відновився, миші-мутанти почали приймати рішення так само адекватно і швидко, як і їхні здорові родичі. Фактично, вчені вручну «полагодили» здатність адаптуватися, що відкриває нові горизонти для лікування когнітивних розладів.
Хоча мутація конкретно цього гена зустрічається не у кожного пацієнта, знайдений нейронний шлях є спільною дорогою для багатьох розладів. Тепер команда MIT шукає спосіб діяти на цей ланцюг за допомогою звичайних ліків, а не лазерів. Якщо це вдасться, ми отримаємо ключ до лікування станів, де людина просто не здатна вирватися з полону власних ілюзій, бо її мозок відмовляється оновлювати «софт». Це може стати значним кроком вперед у розумінні та лікуванні психічних розладів.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.