Франція, Китай і Росія зірвали спробу арабських країн отримати дозвіл на військові дії проти Ірану — NYT

У четвер, 2 квітня, стало відомо, що Франція, Китай і Росія фактично зірвали спроби арабських країн домогтися від Ради Безпеки ООН дозволу на військові дії проти Ірану. Ці дії мали на меті відновити контроль над Ормузькою протокою, важливим водним шляхом для міжнародної торгівлі. Про це повідомляє авторитетне видання The New York Times.

Голосування щодо резолюції, розробленої Бахрейном за підтримки арабських країн Перської затоки, планується на п’ятницю. Однак залишається питання, чи вдасться залучити до участі Росію, Китай і Францію, які є постійними членами Ради Безпеки і мають право вето.

За словами дипломата та високопоставленого представника ООН, Париж, Москва і Пекін виступають проти будь-яких формулювань, що дозволяють застосування військової сили. Це свідчить про серйозні розбіжності в позиціях між постійними членами Ради Безпеки, що може ускладнити досягнення консенсусу.

Джерела видання також повідомляють про те, що розбіжності щодо резолюції виникли і серед 10 непостійних членів Ради Безпеки ООН. Це підкреслює складність ситуації та можливі труднощі в досягненні єдиного рішення.

Нинішній проєкт документа перебуває в четвертій редакції після кількох тижнів переговорів. Частина тексту, що викликала глухий кут, свідчить про те, що Рада Безпеки уповноважує держави-члени використовувати всі необхідні засоби, щоб забезпечити прохід і запобігти спробам закрити Ормузьку протоку. Це формулювання викликало занепокоєння серед деяких країн, які побоюються ескалації конфлікту.

Водночас Іран дав зрозуміти, що має намір навіть після війни продовжувати контролювати судноплавство через Ормузьку протоку. Це заява викликала занепокоєння серед міжнародної спільноти, оскільки Ормузька протока є стратегічно важливим маршрутом для транспортування нафти.

27 березня міністри закордонних справ країн G7 домовилися забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці, але лише після завершення війни між США, Ізраїлем та Іраном. Це свідчить про те, що міжнародна спільнота усвідомлює важливість стабільності в цьому регіоні, однак готова діяти лише після закінчення конфлікту.

31 березня американський президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати більше не захищатимуть інтереси тих союзників, які не захотіли сприяти зняттю блокади Ормузької протоки. Він закликав їх "піти і забрати свою нафту", що підкреслює його жорстку позицію щодо регіональних союзників.

1 квітня представники Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) заявили, що Ормузьку протоку не буде відкрито через "безглузді виступи" президента Дональда Трампа і що цей водний шлях перебуває "під твердим контролем КВІР". Ці заяви свідчать про те, що Іран готовий чинити опір будь-яким спробам зовнішнього втручання у свої справи.

Таким чином, ситуація навколо Ормузької протоки залишається напруженою, і подальші кроки міжнародної спільноти можуть суттєво вплинути на розвиток подій у регіоні.