НВ (Новое Время)

Експерти пропонують нову модель енергетичної генерації для громад в Україні

Аналітики Ukraine Facility Platform вважають, що найбільший потенціал у використанні вже наявних мереж комунальних підприємств може стати ключем до вирішення енергетичних проблем в Україні.

Нещодавно аналітики Ukraine Facility Platform (UAFP) представили нову модель енергетичної генерації, яка може суттєво поліпшити енергетичну ситуацію в Україні. Вони вважають, що найбільший потенціал полягає у використанні вже наявних мереж комунальних підприємств, що дозволить громадам швидко запустити власну генерацію без необхідності змінювати законодавство або здійснювати дорогі нові підключення.

Експерти пропонують модель «активного споживача», яка дозволяє бізнесу встановлювати невеликі електростанції та накопичувачі енергії безпосередньо на території водоканалів, теплокомуненерго, транспортних депо та інших комунальних підприємств. За їхніми розрахунками, це може статися вже до зими 2026−2027 років, що є надзвичайно важливим для забезпечення стабільності енергопостачання в країні.

У своїй аналітичній записці UAFP пояснює, чому саме цей підхід може стати першим реальним кроком до нової архітектури енергосистеми України. Згідно з даними Укренерго, Україні необхідно додати 9,5 ГВт нових потужностей протягом наступних десяти років. Взимку 2025−2026 років дефіцит електричної енергії сягав 4,5−4,7 ГВт, а в лютому 2026 року, під час сильних морозів, до 10 мільйонів людей залишалися без електрики одночасно.

Модель «активного споживача» працює таким чином: бізнес може встановити генерацію потужністю до 5 МВт на внутрішніх мережах комунального підприємства, яке стає «активним споживачем». Вся вироблена електроенергія продається цьому підприємству за договором, а надлишки комунальне підприємство може продавати в мережу. Важливо, що для цього не потрібні ліцензії на виробництво чи продаж, а за власну генерацію не сплачуються тарифи на передачу та розподіл електроенергії.

Експерти також визначили, які саме агрегати можна підключати та за який час. Наприклад, сонячна електростанція може бути підключена за три місяці, газопоршнева установка – за шість місяців, а установка зберігання енергії – також за шість місяців. Біогазові або когенераційні установки на біомасі можуть бути підключені залежно від логістики пального.

Ці об'єкти підключаються до вже існуючих точок приєднання комунальних підприємств, що дозволяє уникнути будівництва нових мереж і витрат на оплату потужності приєднання. Це також дозволяє ввести в експлуатацію обладнання, яке наразі простоює, і за підрахунками UAFP, це може скласти близько 900 МВт донорського обладнання по громадах.

Яскравим прикладом реалізації цієї моделі є місто Кам’янець-Подільський у Хмельницькій області, де на базі одного комунального підприємства Міськтепловоденергія можна розмістити 2 МВт нової генерації та 8−18 МВт накопичувачів енергії. У Львові, на 40 майданчиках п’яти комунальних підприємств, потенціал сягає 15 МВт нової генерації та 45−90 МВт накопичувачів, що дозволить забезпечити критичну інфраструктуру навіть під час відключень електроенергії.

Для бізнесу ця модель пропонує готові майданчики, економію на капітальних витратах, гарантований викуп усієї електроенергії та швидшу окупність. Для громад це означає заживлення водоканалів і теплокомуненерго взимку, зниження витрат комунальних підприємств, залучення приватних інвестицій і швидкий запуск донорського обладнання.

UAFP підкреслює, що модель «активного споживача» є не лише підготовкою до наступної зими, але й першим дієвим кроком до децентралізованої генерації навколо громад. Спочатку на вже наявних мережах, а згодом – через повноцінну інтеграцію бізнесу в енергетичний ринок. Якщо громади та уряд скористаються цими швидкими рішеннями вже зараз, за пів року можна запустити сотні мегават дрібної генерації та суттєво підвищити стійкість енергосистеми України.