Укрінформ

Експерт - про черговий ультиматум Трампа: Якщо погрози не підкріплюються діями, вони перестають працювати

Політолог Олег Лісний прокоментував черговий ультиматум президента США Дональда Трампа, зазначивши, що його погрози можуть не мати істотного впливу на позицію Тегерана.

У коментарі для Укрінформу політолог Олег Лісний висловив думку, що черговий дедлайн, встановлений президентом США Дональдом Трампом, навряд чи матиме вирішальний вплив на позицію Ірану. Експерт підкреслив, що сторони перебувають у зовсім різних умовах і мають різну мотивацію, що суттєво впливає на їхню реакцію на ультиматуми.

Лісний зазначив, що Іран бореться за своє виживання, і в цьому контексті немає чітких дедлайнів — цей процес може тривати роками або навіть десятиліттями, поки в країни є ресурси та здатність чинити опір. «Іран бореться за виживання. А у виживання фактично немає дедлайну, це може тривати роками чи навіть десятиліттями – поки є ресурс і поки суспільство або режим здатні чинити опір», – пояснив він.

На противагу цьому, ситуація Трампа є зовсім іншою і значно обмежена політичними рамками. Політолог підкреслив, що політика адміністрації Трампа залежить від контролю над законодавчою владою в США. «У Трампа є місяці до виборів у Конгресі, тоді як в Ірану – умовна вічність. І це ключова різниця. Ми бачимо протиставлення: з одного боку – бізнесмен, з іншого – система, де значну роль відіграє релігійна мотивація і готовність до жертв», – зазначив Лісний.

Експерт також звернув увагу на те, що часті заяви Трампа про дедлайни можуть знецінювати сам інструмент тиску. «Якщо погрози не підкріплюються діями, вони перестають працювати. Коли дедлайнів багато і вони не виконуються – це вже не сприймається серйозно», – зауважив політолог, підкреслюючи важливість реальних дій у відповідь на ультиматуми.

Попри це, Лісний не виключає, що цього разу Трамп може виконати свої погрози. «Перед Трампом стоїть дуже серйозна задача, з якої немає гарного виходу. Він багато втрачає, тож може піти на радикальні кроки, щоб продемонструвати силу. Але чи буде це ефективно – велике питання», – підсумував політолог.

Як повідомляв Укрінформ, 28 лютого США та Ізраїль завдали спільних ударів по об’єктах режиму в Ірані. У відповідь Іран атакував американські бази у Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії. Іран також фактично заблокував Ормузьку протоку, через яку проходить п’ята частина світових поставок нафти.

23 березня президент США запевняв, що Ормузька протока найближчим часом буде розблокована й перебуватиме під спільним контролем Америки та Ірану. 4 квітня Трамп пригрозив Ірану «пеклом», якщо той протягом двох діб не розблокує Ормузьку протоку. При цьому влада Ірану різко відкинула ультиматум Трампа.

5 квітня Трамп вкотре пригрозив Ірану через блокування Ормузької протоки та встановив новий «крайній термін» її розблокування. Він пообіцяв бомбардувати цивільні електростанції та мости в Ірані, якщо країна не дотримається терміну, встановленого до вівторка, щодо відкриття Ормузької протоки.

7 квітня Трамп наголосив, що цієї ночі відбудеться «один з найважливіших моментів» в історії світу, і заявив, що «загине ціла цивілізація». Ці події свідчать про загострення конфлікту між США та Іраном, що може мати серйозні наслідки для регіону та світу.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube для отримання останніх новин та оновлень.