Експедиція в тюрму. Як і за що судитимуть російського археолога Бутягіна

18 березня 2023 року Польща ухвалила важливе рішення про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна в Україну. Ця подія викликала широкий резонанс, оскільки Бутягін, який керував розкопками в стародавньому городищі Мірмекій поблизу Керчі, підозрюється у вчиненні серйозних злочинів проти культурної спадщини України.

Олександр Бутягін розпочав свою археологічну діяльність у 1999 році, і до 2014 року його робота була цілком законною. Однак після анексії Криму Росією, Україна не надавала дозволу на проведення будь-яких археологічних робіт на цій території. Незважаючи на це, Бутягін продовжив свої розкопки, що стало підставою для звинувачень з боку української прокуратури.

Під час своїх експедицій археолог знаходив численні історичні цінності, які згодом привласнювала Росія. Зокрема, у 2022 році Бутягін виявив скарб із 30 золотих монет часів Олександра Македонського, вартість якого перевищує 8,5 мільйона гривень. Ці знахідки були вивезені до Російської Федерації, що викликало обурення в Україні.

У листопаді 2024 року прокуратура Криму висунула Бутягіну звинувачення в умисному знищенні та руйнуванні об'єктів культурної спадщини, що підпадає під частину 4 статті 298 Кримінального кодексу України. Після цього Бутягін був оголошений у міжнародний розшук.

У листопаді 2025 року археолог вирушив до Європи, щоб читати лекції з античної культури, зокрема про Помпеї. Однак його затримали польські правоохоронці, що стало важливим кроком у процесі екстрадиції.

За статтею, яку йому інкримінують, Бутягін може отримати до 5 років позбавлення волі в Україні. Народний депутат від партії "Слуга народу" Микита Потураєв зазначив, що дії Бутягіна та інших археологів, які проводили розкопки в Криму, могли б підпадати під санкцію статті про геноцид, якби поняття "культурного геноциду" було включено до національного законодавства. Однак, через специфіку українського законодавства, це наразі неможливо.

Термін "геноцид" вперше запропонував юрист Рафаель Лемкін у середині XX століття, підкреслюючи, що він має не лише фізичний, а й культурний вимір. Культурний геноцид визначається як систематичне знищення традицій, цінностей, мови та інших елементів, які відрізняють одну групу людей від іншої. Це включає знищення інтелігенції, спадщини, культурних пам'яток та художніх творів.

Наразі жодна міжнародна конвенція, включаючи Конвенцію ООН про запобігання злочину геноциду, не містить окремого злочину під назвою "культурний геноцид", що дозволяє російським археологам вільно пересуватися та виступати на міжнародних конференціях. "Українська правда" вже висвітлювала злочини російських археологів у Криму, і тепер розглядає можливі покарання для них, а також дії, які може вжити Україна для забезпечення справедливості.

Згідно з українським законодавством, Бутягіну та іншим археологам, які проводили розкопки на окупованих територіях, загрожує максимум 5 років позбавлення волі. Адвокат Віталій Титич, який займається розслідуванням міжнародних злочинів, вважає, що ситуація могла б бути зовсім іншою, якби дії археологів розглядалися як свідчення геноциду, а не лише як незаконні розкопки.

У 2024 році прокуратура повідомила Бутягіну про підозру за "ординарним злочином", і тепер, коли Польща екстрадує археолога, його можна буде судити лише за статтею про розкопки. Якщо Україна спробує додати звинувачення в міжнародних злочинах під час суду, це може порушити принцип спеціальності, що закріплений у міжнародних договорах.

Адвокат Титич пропонує відкрити нове кримінальне провадження, зібравши документи, які доводять системну участь Бутягіна в політиці Росії, щоб кваліфікувати його дії як співучасть у геноциді. Він підкреслює, що справа Бутягіна є лише прикладом, і Україна повинна об'єднати всі провадження щодо знищення культурної спадщини, розглядаючи їх як геноцид.

Народний депутат Микита Потураєв також зазначив, що Верховна Рада планує внести зміни до статті 442 Кримінального кодексу України, щоб імплементувати концепцію культурного геноциду. Це дозволить правоохоронцям офіційно порушувати кримінальні справи проти тих, хто цілеспрямовано знищує українську ідентичність. Такі зміни можуть включати покарання для злочинців, які спалювали українські книжки або руйнували пам'ятки.

Процес розкопок росіянами античного міста Мірмекій, яке розташоване на Карантинному мисі в Керчі, продовжує викликати занепокоєння та обурення в Україні, адже це свідчить про систематичне знищення культурної спадщини, що є частиною ширшої агресії Росії проти українського народу.