Екс-комбат 47 бригади Магура Олександр Ширшин розкрив деталі операцій, за якими раніше критикував командування

Олександр Ширшин, екс-комбат 47 бригади Магура, в інтерв'ю журналістці Радіо Свобода Владі Лазур поділився деталями військових операцій, які викликали його критику на адресу командування. Він згадав про події весни 2025 року, коли українські війська залишили місто Суджа в Курській області та намагалися стримувати просування російської армії на територію України.

«Ми працювали з 425 полком, завданням якого було заштурмувати один населений пункт, а потім наступний. Вони відправили…, якщо не помиляюся, чотири відділення. Близько 20 осіб. Це невелика група для того, щоб заштурмувати населений пункт, де знаходився мінімум батальйон. Плюс це був захід за лінію зіткнення десь на кілометрів п’ять. Тобі потрібно організувати забезпечення медичне, ротацію, заміну… Багато моментів, які були проплановані, були не можливі для виконання завдання, яке ми отримали», — підкреслив він.

Ширшин також зазначив, що українські військові просто заходили по полю, не маючи належної підготовки та забезпечення. «Люди просто заходили по полю, проходили навмання. Вони раз зайшли, їх не помітили, два зайшли — не помітили. На третій раз це стало відомо, шляхи перекрили. Наші люди там стояли, я писав, звертався офіційно, говорив, що нам необхідно зробити такі-такі заходи, розширити коридори, або зробити безпечний прохід», — додав він.

На запитання про відхід з позицій, Ширшин повідомив, що йому відмовляли у цьому. «Ми почали зазнавати втрат. З усіх боків йшли постійні атаки, і ми не могли не замінити людей, не надати медичну допомогу. А ти кажеш, що людей потрібно виводити, вони загинуть. На що мені кричали, що генерал сказав, що не можна, і продовжуємо», — зазначив він.

Зрештою, попри наказ продовжувати операцію, Ширшин спробував спланувати відхід і вивести людей із позиції, але не встиг здійснити цей план. 17 травня він подав командуванню рапорт через «дебільні завдання», які призвели до втрати людей, і висловив сподівання на свою відставку, ймовірно, маючи на увазі втрати на Курському напрямку.

Після цього представники Генштабу ЗСУ оголосили про створення робочої групи для аналізу звинувачень комбата. Вони зазначили, що детально проаналізують накази та розпорядження, які надходили до підрозділу з різних рівнів військового управління, щодо доцільності ухвалених рішень у бойових умовах.

Позицію Ширшина підтримали в Третій штурмовій бригаді. Пізніше командир 2-го корпусу НГУ Хартія Ігор Оболенський запевнив, що вищий командний склад ЗСУ здатний слухати командирів на місцях і ухвалювати зважені рішення на користь людей.

16 червня комбат Ширшин отримав висновок робочої групи, яка встановила, що «капітан Ширшин виявився недисциплінованим, результатом чого стало розповсюдження службової інформації в соцмережах, і заслуговує на зауваження». 20 червня він знову заявив, що командування ЗСУ не поспішало реагувати на проблеми, які він озвучив, зокрема щодо невиправданих втрат українських військових під час Курської операції.

«Я очікував нормальної, конструктивної розмови з боку Генерального штабу і вищого керівництва. Були люди, які зверталися, були готові, хотіли вирішити проблему — а вона насправді дуже системна, дуже розповсюджена у Збройних силах. І хтось цим продовжує займатися. Але загалом складається враження: ті, хто мали б це зробити і до кого це було адресовано, враховуючи результати перевірки, про які я написав, не дуже хочуть вирішувати», — підкреслив він.

3 липня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Ширшина, який у травні подав рапорт про звільнення на знак протесту «проти некомпетентних рішень командування на Курщині», командування ЗСУ готове «перевести туди, куди він хоче». 14 серпня Ширшин підтвердив, що залишив посаду комбата, зазначивши: «Офіційно не комбат. Прийшов час залишити свій батальйон. Своїх бійців, з якими проходили не простий шлях, з якими „росли“ і вчилися воювати», — написав він у Facebook.