Доплати за плагіат. Як держава стимулює появу несправжніх науковців
Міністерство освіти України ухвалило рішення про позбавлення наукових ступенів двох науковців через виявлений академічний плагіат, що підкреслює проблему недоброчесності в науковій сфері.
У 2026 році Міністерство освіти України оприлюднило наказ, що позбавляє наукових ступенів докторку технічних наук Юлію Коваленко та кандидатку медичних наук Наталію Волошинович. Це рішення стало результатом розгляду скарг на їхні наукові праці, в яких було виявлено значний академічний плагіат. Кандидат біологічних наук Олег Смірнов, який подав скаргу, зазначив, що запозичення в роботах Коваленко та Волошинович становили 73% та 74% відповідно від основного тексту.
У своєму рішенні Міністерство освіти спиралося на постанову Кабінету Міністрів, яка вказує, що дисертація повинна містити результати, отримані безпосередньо автором, і свідчити про його особистий внесок у науку. Це означає, що наукова робота не повинна містити плагіат, навіть якщо це не прописано прямо.
Незабаром Міністерство освіти зможе посилатися на нову норму, яка набула чинності 31 липня. Закон "Про академічну доброчесність", ухвалений парламентом і підписаний президентом, містить окремі статті, присвячені академічному плагіату та самоплагіату. Глава парламентського освітнього комітету Сергій Бабак у своєму телеграм-каналі зазначив: "Шлях у п'ять років. Саме стільки колеги-депутати та секретаріат Комітету працювали над цим законопроєктом. Тепер Закон прямо визначатиме перелік порушень: від академічного плагіату, фабрикації й фальсифікації результатів до написання робіт на замовлення, маніпуляцій під час оцінювання та неправомірного впливу в академічній діяльності".
Цікаво, що робота над цим законопроєктом розпочалася після того, як сам Бабак опинився в центрі скандалу. У 2019 році в його докторській дисертації були виявлені текстові запозичення, за що група науковців "Дисергейт" присудила йому звання "Плагіатор року". Після цього Бабак відмовився від свого наукового ступеня, оскільки експерти, до яких він звернувся, виявили часткові збіги тексту з іншими роботами, хоча сам він пояснював, що ці збіги можна трактувати.
Нові норми законодавства мають на меті зміцнити боротьбу з академічною недоброчесністю, проте технологічний прогрес може стати на заваді. Викривачі плагіату зазвичай покладаються на буквальне порівняння фрагментів нових наукових робіт із вже опублікованими, але штучний інтелект дозволяє змінювати текст, зберігаючи його сенс, що ускладнює виявлення плагіату. Це ставить під загрозу ефективність традиційних методів перевірки.
У зв'язку з цим "Українська правда" звернулася до координаторки антиплагіатної ініціативи "Дисергейт", кандидатки економічних наук Світлани Благодєтєлєвої-Вовк, щоб дізнатися, як наукова спільнота реагує на викриття плагіату та чому деякі люди, далекі від науки, прагнуть отримати наукові ступені.
Світлана Благодєтєлєва-Вовк розповіла, що українські науковці об'єдналися і створили "Дисергейт" у 2016 році. Проте передумови для його виникнення вона відносить до часів Революції гідності, коли, спостерігаючи за світлинами Януковича в кабінетах свого університету, задумалася, чи здатна пересічна людина змінити систему. Після перемоги революції вона вирішила боротися з тим, що вважала неправильним у своїй кафедрі, але звернення до керівництва навчального закладу та міністра освіти не дали результату.
"Дисергейт" став її другою спробою змінити ситуацію. "Гіпотеза була така, що еліта має жити за правилами і законами. І подивимося, чи можуть наші інститути й інституції сприяти відновленню справедливості. Як з'ясувалося – ні", – зазначила науковиця.
Вона згадала про Катерину Кириленко, дружину колишнього віцепрем'єр-міністра з гуманітарних питань В'ячеслава Кириленка, яка у 2015 році захистила дисертацію, що, за словами Тетяни Пархоменко, містила масштабний плагіат. Пархоменко виявила, що близько третини з 396 сторінок дисертації не мали посилань на використані джерела. Кириленко заперечила звинувачення, назвавши їх частиною політичної кампанії проти її чоловіка.
Після кількох експертиз, які підтвердили наявність плагіату, Комітет з питань етики рекомендував скасувати присудження наукового ступеня Кириленко. Проте вона намагалася оскаржити це рішення в суді, але програла. Незважаючи на це, її академічна кар'єра не постраждала, і вона продовжує працювати на кафедрі філософії та педагогіки Київського національного університету культури і мистецтв.
Катерина Кириленко заявила: "Я готова до будь-якої публічної дискусії із будь-якими науковими опонентами. Втім, якщо вони дійсно науковці, а не засліплені ненавистю знаряддя політичної розправи". Таким чином, хоча викриття плагіату не вплинули на її кар'єру, вони стали поштовхом для створення антиплагіатної ініціативи, яка намагається боротися з проблемою недоброчесності в науковій сфері.