Державні підприємства зазнали втрат у 2,8 млрд грн через курсові різниці при закупівлях у нерезидентів
Протягом останніх чотирьох років українські державні підприємства понесли значні фінансові втрати внаслідок коливань валютного курсу під час публічних закупівель у нерезидентів, що становить 2,8 млрд грн.
За останні чотири роки українські державні підприємства зазнали прямих фінансових втрат у розмірі 2,8 мільярда гривень через курсові різниці при публічних закупівлях у нерезидентів. Ці втрати виникають внаслідок різниці між курсом гривні на момент визначення переможця тендеру та курсом на момент розрахунку за товари, придбані в іноземній валюті.
Про це повідомив у соціальній мережі Facebook заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, посилаючись на дослідження, яке він ініціював щодо публічних закупівель дев'яти найбільших публічних замовників. За його словами, курсова різниця під час розрахунків з нерезидентами призводить до дискримінації українських виробників та постачальників-резидентів.
Кисилевський зазначив, що фактична гривнева ціна, яку сплачують державні компанії в день розрахунку з нерезидентами, зазвичай є вищою, ніж вона була на момент визначення переможця тендеру. Це означає, що перемогу в тендері міг отримати інший учасник, якщо б курс залишався стабільним.
Згідно з дослідженням, проведеним Державним інститутом інформатизації та моделювання економіки, найбільші втрати від курсових різниць зафіксовані у таких компаніях, як НАЕК Енергоатом, який втратив 1,59 млрд грн, Укргазвидобування з 671 млн грн, а також Укрзалізниця, яка понесла втрати в розмірі 352 млн грн.
Окрім прямих фінансових втрат, існують також непрямі втрати, пов'язані з недоотриманням податків. Українські виробники сплачують податки в Україні, тоді як постачальники-нерезиденти не сплачують жодних податків в український бюджет. Це створює додаткові фінансові втрати для держави.
Кисилевський навів приклад: "Уявімо закупівлю, в якій постачальник-нерезидент запропонував вартість товару 1 млн доларів за курсом 39 грн за долар. Його обрали переможцем, порівнюючи пропозицію 39 млн грн з пропозицією українського виробника 39,5 млн грн. Нерезидент переміг, його ціна зафіксована в валюті. Коли ж настав час платити, курс змінився до 40 грн за долар. Щоб заплатити 1 млн доларів, замовник витратив 40 млн грн. Він витратив більше грошей, ніж планував, і більше, ніж витратив би на український товар. Ненормально, що валютний ризик бере на себе замовник. Виграє від цього лише постачальник-нерезидент, який не платить в український бюджет нічого. Це збитки держави, держкомпаній і дискримінація українських виробників, це потрібно змінити".
Дослідження закупівель за 2022-2025 роки провів Державний інститут інформатизації та моделювання економіки. У рамках дослідження було проаналізовано 511 закупівель, здійснених у компаній-нерезидентів на загальну суму 124,5 млрд грн. Дослідження охопило закупівлі дев'яти великих українських замовників, серед яких Енергоатом, Укргазвидобування, Укрзалізниця, Медичні закупівлі, Укртранснафта, Укрнафта, Укренерго, Укргідроенерго та Ліси України.
Інформацію про закупівлі у нерезидентів надали компанії на депутатське звернення Кисилевського. Дослідження було представлено на засіданні Робочої групи щодо забезпечення оперативного опрацювання питань публічних закупівель із локалізацією Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Раніше повідомлялося, що в лютому 2026 року Кабінет Міністрів України змінив правила оцінки пропозицій у публічних закупівлях, що може вплинути на подальші закупівлі та їхню ефективність.