НВ (Новое Время)

Банки під загрозою: чому підвищення податку на прибуток може зашкодити економіці

Президент Національної асоціації банків України виступив проти підвищення податку на прибуток для банків у 2027 році, наголошуючи на важливості банківської системи для економічної стабільності країни.

Президент Національної асоціації банків України висловив стурбованість щодо можливого продовження підвищеного податку на прибуток для банків у 2027 році. Він зазначив, що в умовах бюджетних труднощів, викликаних політичними баталіями, банки стають мішенню для влади, що є поганою звичкою. Замість того, щоб шукати системні рішення, знову з’являється спокуса підвищити податки на ту галузь, яка працює прозоро і не ховається в тіні.

Національна асоціація банків України, яка представляє голос банківської спільноти, категорично виступає проти такого дискримінаційного підходу. Важливо розуміти, що банки є одним із ключових елементів економічної стійкості країни. Вони фінансують малий і середній бізнес, підтримують критичну інфраструктуру, енергетику, аграрний сектор та паливно-енергетичний комплекс. Банки також запускають спеціальні програми для ветеранів, надають пільгові умови військовослужбовцям та їхнім родинам, а також активно допомагають армії в умовах постійних воєнних ризиків.

Крім того, банківська система вже зазнала значних втрат через війну, включаючи списані активи та кредити на непідконтрольних територіях, а також численні витрати, пов’язані з війною. Вона вже несе величезне навантаження і стала частиною оборони держави. Ця ситуація вимагає щоденної роботи всього банківського сектору, який, хоча й не є так помітним, як енергетики чи рятувальники, проте забезпечує стабільність фінансових операцій навіть під час відсутності електрики.

За весь час великої війни банківська система працювала безперебійно. Проте, якщо виникнуть проблеми, банки повинні мати достатній капітал і ліквідність, щоб впоратися з такими викликами. Наприклад, один із державних банків зазнав збитків у понад 4 мільярди гривень через неправомірні дії іншої держави, що одразу зменшило їх капітал і, відповідно, можливості кредитування критичних галузей.

Таким чином, питання справедливості та спроможності банків покривати можливі збитки і продовжувати фінансувати економіку стає особливо актуальним. За даними Національного банку України, на кінець 2025 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 35,6% у річному вимірі, при ставці податку на прибуток 25%. При цьому дивіденди банків, за винятком державних, знову спрямовуються на фінансування, а не на виплату акціонерам, як це відбувається в інших надприбуткових галузях.

Фінансування бюджету через купівлю державних облігацій також є важливим аспектом. У 2025 році банки продовжували нарощувати власний портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), інвестуючи в папери, випущені урядом. На кінець 2025 року ОВДП становили 19% чистих активів сектору, що дорівнює приблизно 760 мільярдам гривень.

Проте виникає питання: чому знову фокус на банках? Чому протягом років не вдається добрати те, що втрачається через тіньові схеми, контрабанду, корупцію та інші високоприбуткові сектори, які досі функціонують у сірих схемах? Де рішучість депутатів і чиновників у боротьбі з цими проблемами? Саме там лежать ресурси, які могли б значно поповнити бюджет і зменшити ризики для національної безпеки.

Банки не можуть безкінечно залишатися універсальним джерелом для латання бюджетних дір. Постійне підвищення податку на прибуток до 50% — це вже втретє за останні роки — руйнує прогнозованість, ускладнює формування капіталу, обмежує можливості кредитування економіки та послаблює фінансову систему, яка вкрай необхідна країні в цей складний час.

Існує стара, але точна аналогія: якщо корову постійно доїти і не годувати, фінал буде очевидний. Банківська система повинна залишатися сильною, капіталізованою і здатною кредитувати відновлення країни. Інакше ми самі підрізаємо опору для майбутнього відновлення і зростання.

Ще одним стратегічним аспектом є те, що Україна рухається до європейських стандартів, зокрема до впровадження буферів капіталу за стандартами ЄС. Для цього банкам потрібен ресурс після оподаткування. Надмірний податковий тиск прямо впливає на цю спроможність і може уповільнити євроінтеграційний рух фінансового сектору.

Більш того, в рамках програми МВФ Україна декларує зменшення частки держави на банківському ринку. Але який інвестор захоче вкладати гроші в сектор, де діють дискримінаційні податкові умови? Який стратегічний або фінансовий покупець вкладатиме свої кошти в сферу, де правила можуть змінюватися щоразу, коли комусь бракує сили та волі на справжні реформи?

Тому позиція банківської спільноти є чіткою: країні потрібні збалансовані рішення. Необхідні реформи, детінізація, сильна митниця та справедливі правила оподаткування для всіх. Потрібна повага до галузі, яка підтримує платіжну систему, кредитує економіку та допомагає державі вистояти у складні часи.

Ми закликаємо, щоб наш голос був почутий — як в Україні, так і серед наших міжнародних партнерів. Окремо звертаюся до депутатів: аналізуйте, перш ніж натискати кнопку за такі закони. Не стріляйте в одну з базових опор стійкості нашої економіки.