Астронавт Дон Петтіт продемонстрував фіолетову бульбу «Спуднік-1», вирощену на борту МКС

Астронавт Дон Петтіт, який наразі перебуває на борту Міжнародної космічної станції (МКС), опублікував у мережі вражаюче фото фіолетової бульби картоплі «Спуднік-1». Ця бульба, вирощена в умовах невагомості, виглядає настільки незвично, що нагадує прибульця з фільмів жахів, а не звичайний овоч. Цей експеримент, що проводиться в рамках 72-ї експедиції, став важливим доказом того, що для колонізації Марса людству доведеться стати космічними фермерами.

Під час свого вільного часу від вахти, Петтіт займався вирощуванням рослин та зафіксував унікальну поведінку картоплі в умовах невагомості. Він відзначив, що біологія рослин у таких умовах зазнає значних змін: без гравітації, яка вказує корінню шлях донизу, паростки картоплі перетворюються на сплутані щупальця, що тягнуться до будь-якого джерела світла. Це відкриття підкреслює, як важливо розуміти, як рослини адаптуються до нових умов, якщо людство планує колонізувати інші планети.

Технічно, бульба «Спуднік-1» росла у саморобному гідропонному тераріумі, де Петтіт використовував звичайні липучки Velcro для фіксації бульби, щоб вона не літала по кабіні. Вибір фіолетового сорту картоплі не є випадковим: це не дизайнерське рішення, а ретельний розрахунок на виживання. Фіолетовий колір картоплі зумовлений високою концентрацією антоціанів, які є потужними антиоксидантами. Ці пігменти здатні «ремонтувати» ДНК астронавтів після впливу космічної радіації, що робить цю картоплю не лише джерелом калорій, але й біологічним щитом для космонавтів.

Головною проблемою марсіанських місій залишається логістика. Доставити один кілограм вантажу на Червону планету обходиться у величезні кошти, а подорож триватиме близько трьох років. Тому взяти з собою запаси їжі на весь термін просто неможливо. Вирощування власного врожаю під час польоту стає єдиним реальним варіантом. Петтіт зазначив, що жорстке випромінювання на орбіті не завадило картоплі розвиватися, що суттєво спрощує вимоги до конструкції майбутніх марсіанських теплиць.

Окрім того, що город на борту МКС забезпечує екіпаж свіжими калоріями, він також виконує важливу психологічну функцію. Міжнародна космічна станція — це стерильне середовище, де повітря пахне озоном та антисептиками, а постійний шум насосів може викликати стрес. Можливість доторкнутися до живого листя та відчути запах вологої гідропоніки допомагає екіпажу відчути зв'язок із Землею, що є важливим для їхнього психоемоційного стану.

Досвідчений астронавт Дон Петтіт, який раніше вирощував у космосі навіть кабачки та цукіні, довів, що, незважаючи на повільніший ріст та стрес рослин у мікрогравітації, отримання свіжого врожаю у глибокому космосі — це лише питання правильної інженерії та терпіння. Цей експеримент відкриває нові горизонти для агрономії та космічних досліджень, підкреслюючи важливість адаптації рослин до умов космосу.