Експерти вважають, що Україна повинна адаптуватися до нових умов на ринку пального

Сьогодні Україна стикається з серйозними викликами у сфері постачання нафтопродуктів, оскільки залежність від імпорту світлих нафтопродуктів та зрідженого газу (LPG) досягла майже 100%. Цей факт став ключовим для розуміння поточної ситуації на ринку пального, зазначає Андрій Пивоварський, виконавчий директор WOG Holding BV.

Внутрішнє виробництво нафтопродуктів в Україні не є стабільним джерелом постачання через постійні удари та обстріли, які заважають нормальному функціонуванню. Сьогодні виробництво може бути, а завтра — зупинитися на тривалий час. Це робить планування практично неможливим, тому імпорт стає основою для забезпечення потреб країни.

Другим важливим аспектом, до якого ринок був змушений адаптуватися, є необхідність купувати більше нафтопродуктів, ніж потрібно, та ввозити більше, ніж споживається. З початку 2022 року стало очевидно, що частина продукту може бути знищена внаслідок бойових дій. Водночас створення значних запасів всередині країни є надзвичайно складним завданням, оскільки вони швидко «горять» у разі обстрілів.

Раніше можна було говорити про безпечне зберігання нафтопродуктів за кордоном, але навіть це перестає бути гарантією. Наприклад, Румунія вже ввела обмеження на експорт та транзит нафтопродуктів, що ще більше ускладнює ситуацію. Крім того, майже всі міжнародні постачальники після загострень у світі підвищили премії на продукцію, а перевізники — тарифи.

Якщо Україна залежить від імпорту, то собівартість пального в країні прямо залежить від коливань світових цін. Це призводить до того, що ціни в гривні швидко реагують на глобальні зміни. Наприклад, минулої п’ятниці біржа ІСЕ в Лондоні закрилася по дизелю на рівні понад $1,520 за тонну. За березень ціна зросла більше ніж удвічі, що викликає логічне питання: як мають реагувати ціни на українських автозаправних станціях (АЗС)?

Це зростання відбувається без урахування оборотного капіталу, амортизації та відновлення зруйнованого. Проте в Україні ціни не виросли вдвічі за місяць. Як державні, так і бізнесові структури розуміють чутливість ситуації та працюють над пом’якшенням цінового шоку для споживачів.

У багатьох країнах Європи уряди знижують податки на додану вартість (ПДВ) та акцизи, вводять регулювання цін, а також закликають населення зменшити споживання пального. Зменшення податкового навантаження дійсно допомагає домогосподарствам. Однак в Україні це зробити значно складніше. Парадоксально, але через високі ціни бюджет отримує значно більше ПДВ при імпорті, тому зменшити податкове навантаження не так просто.

Які ж можуть бути рішення в цій ситуації? Один з варіантів — кешбек. Це метод повернення домогосподарствам частини надходжень від ПДВ без формального зниження податків. Україна є однією з небагатьох країн, яка технічно здатна реалізувати цю ідею завдяки платформі «Дія».

Адміністративне обмеження цін не є варіантом, оскільки Україна вже проходила цей шлях у 2022 році, і результатом стало виникнення дефіциту. Зараз держава робить висновки та працює разом із ринком, щоб забезпечити наявність продукту без обмежень. Бізнес, у свою чергу, робитиме все можливе, щоб ринок був насичений, навіть якщо частина інфраструктури регулярно знищується. Ми будемо продовжувати постачати нафтопродукти знову і знову.

Однак у держави завжди залишається «козир у рукаві» — зниження ПДВ та акцизу, якщо світові ціни продовжать зростати. Ця стратегія може стати важливим інструментом для підтримки економіки та споживачів в умовах глобальної нестабільності.