НВ (Новое Время)
Концентрат власного досвіду. Як бути щасливою мамою
Від нашого стану залежить надто багато, щоб цим станом нехтувати Я знаю, що таке « бути мамою, яку обіймають». Знаю, що таке « бути мамою» на самоті. Знаю, що таке « бути мамою», коли в краї
Від нашого стану залежить надто багато, щоб цим станом нехтувати
Я знаю, що таке « бути мамою, яку обіймають». Знаю, що таке « бути мамою» на самоті. Знаю, що таке « бути мамою», коли в країні фінансова криза або революція. Знаю, що таке « бути мамою» на війні. Знаю, що таке « бути мамою» воїна.
Мені б хотілося, щоб мам любили і цінували щодня. Втім, я реаліст. Як би важко не було мамам — а усім мамам, повірте, дуже важко — порятунком мам доведеться займатися, власне, їм самим.
Ось мої спостереження і концентрат власного досвіду як мами і як психотерапевта.
Ви — хороша мама . К рапка.
Незалежно від того, чи у вас одна дитина, чи ви вже тричі мама, ви щоразу робите це вперше. Хоча б тому, що діти різні.
В жодній школі не вчать, як бути мамою конкретно цієї дитини. Ми навчаємось цього в процесі. І це нормально.
Тому — трохи терпіння до своєї мами. Знаю, важко. Але її теж ніхто не вчив. Вона вчилася в процесі. Вона повторювала поведінкові патерни, успадковані від своєї мами. Вона тоді не могла і не вміла інакше. Подумки обіймаємо її — як мама маму.
Пригадаємо найкраще з того, що було.
Піклуйтеся про себе — подумки та вголос .
Від нашого стану залежить надто багато, щоб цим станом нехтувати. Тому любити себе на рівні з іншими — це, як то кажуть, must.
« Мама втомилась, мамі треба перепочити, пограй сам». Або: «Сьогодні тебе вкладатиме тато, тому що мені треба зустрітися з подругою, яку я давно не бачила». Або: «Я дуже тебе люблю, втім, мені також подобається моя робота, — зараз ти підеш в школу, я на роботу, а ввечері ми розповімо одне одному, що робили протягом дня».
Відновлення — у будь-який зручний момент.
Я розумію, що не завжди є час на паузу. Я розумію, що повітряні тривоги не дають повноцінно спати. Втім, ми маємо спати. І маємо брати паузи.
Якщо наш день розписано по хвилинах — виділяємо в ньому певну кількість хвилин на відпочинок.
Так-так, найбільше моє досягнення останніх років — планування пауз.
Це стало окремим пунктом, коли одна моя клієнтка сказала: «Якщо я й роблю перерву, то під час неї зазвичай думаю про те, що робитиму, коли вона закінчиться».
Спокійно випити каву. Подивитися у вікно. Довго. Вдалину — або на гілку найближчого дерева. Пройтися навколо будинку або до найближчого парку. Понюхати квіти.
Ввімкнути сальсу і нюхати квіти/пити каву/дивитися у вікно, грайливо похитуючи стегнами.
Для заглиблення у стан, у повільне дихання, у свої почуття.
Це перемикання нервової системи. Це — зниження кортизолу і підвищення гормонів спокою. Це — вмикання вагуса.
Планування, бюджетування та інша метушня — після паузи.
Розвива й т е своє «я — це…»
Щасливі, емоційно стабільні діти зростають у мами, яка після « я — це…» не ставить спочатку « мама» і лише « мама».
Кирило Невдоха
Стигма замість підтримки. Як українське суспільство ставиться до матерів — і що з цим робити
З яких шматочків складаєтесь ви, як пазл? Які заняття визначають вас, як особистість? Про які заняття ви встигли забути, поки після « я — це…» писали « мама»? Чого ви хотіли для себе до того, як у вас з’явилися діти?
Згадайте про це і культивуйте це.
І дітям розкажіть. Аби вони, коли продовжуватимуть фразу « моя мама — це…», мали 4−5 варіантів.
Про всяк випадок уточню: це не про кар'єру, премії та інші професійні здобутки. Це про наш окремий світ, де є ми й те, що нас щиро захоплює, і те, що не пов’язане з нашим соціальним « я» ( мама, дружина, донька тощо). Це наш острів в океані занять, що наповнюють, надихають та змушують муркотіти щось веселе під ніс.
Я дуже хочу, аби хоча б іноді ми забували чарівну фразу « Я сама».
По-перше, навіть якщо ви не вмієте просити про допомогу і вам треба цього вчитися — гарантую, воно того варте. Просто попросіть про допомогу. Ви здивуєтеся, як це легко. І як приємно знати, що у вас є підстраховка.
По-друге, і це я не втомлююсь казати знову і знову, наші діти можуть і вміють набагато більше, ніж ми думаємо. Де-ле-гуй-те. Це корисно і вам їм.
Накривати на стіл, завантажувати/розвантажувати посудомийку або пральну машину, допомагати зі списком продуктів в супермаркеті, готувати омлет, терти усім пармезан на пасту, витирати пил, розчісувати спанієлю вушка — я можу продовжувати дуже довго. Але якщо коротко — це безліч домашніх справ, які вони зроблять і
б) почуватимуться дорослими та корисними;
в) будуть просити нетерпляче: «Зроблено, а що ще?»
Дивіться пункт 1: ви хороша мама. Це я до чого? Менше соцмереж. Менше віртуальних змагань в тому, у кого сирнички пишніші. У кого син грає у шахи, а у кого — Шопена.
От присягаюся, ми спокійніші та щасливіші, отримуємо більше задоволення і від їжі, і від спілкування, і від прогулянок, і від перегляду фільмів у кіно, коли періодично просто забуваємо, де лежить телефон.
Мама, яка так втомилася і так багато робить, що тепер усі їй винні, і будь-яка добра справа, будь-яке досягнення тепер сприйматиметься як належне — не наш варіант.
« Дякую, що ти погуляв із собакою вчора, мені було так круто знати, що ти у мене такий вже самостійний».
« Як круто, що тобі подобається хімія! Для мене усі ви „хіміки“ як з іншої планети, я ніколи цей предмет зрозуміти не могла».
« Люба, яка гарна зачіска! Як тобі личить! Ти красуня у мене!».
« Дякую, що не будив мене зранку і поснідав сам, мені було так важливо виспатися».
Навіть дуже впевнена мама з Інстаграма, навіть дуже впевнена мама переможця усіх математичних олімпіад, навіть дуже впевнена мама і щаслива дружина дуже успішного чоловіка, навіть мама-знана психологиня — усі ми періодично сумніваємось і не вважаємо себе хорошими мамами.
Тому — ділимося переживаннями. І пропонуємо підтримку іншим мамам.
Мені здається, якщо ми будемо, з одного боку, чесними щодо наших викликів і переживань, а з іншого — відкритими до підтримки та допомоги ззовні, світ стане кращим.
Тому що світ, в якому мамі щасливі, був би прекрасним.
Правова інформація. Ця стаття має винятково інформаційний характер і не замінює професійної психологічної консультації. NV не несе відповідальності за будь-які рішення, ухвалені читачем на основі матеріалів сайту.
Текст публікується з дозволу авторки
Теги: Психологія
Поради психолога
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter