Заступниця міністерки культури про більший інтерес до читання під час війни: Зріс запит на українську ідентичність

Про це заявила в етері  Українського радіо  заступниця міністерки культури Богдана Лаюк, передає Укрінформ. За її словами, після повномасштабного вторгнення на українському книжковому ринку відбувся сплеск: почали з'являтися нові книгарні, виходити нові серії. "Пояснюю це все дуже просто: зріс запит на українську ідентичність. Люди питали себе: а що це означає – бути українцем? І найпростіше було шукати відповідь на це у книжках української літератури або українською мовою", - зауважила Лаюк. Заступниця міністра також розповіла про національне дослідження читання, яке зараз проводиться. За її словами, це буде дослідження портрета українського читача: хто сьогодні купує книжки , як читає, де, чому читає, які жанри обирає, що дає читання і як воно впливає на психічне самопочуття. "Ми ставимо собі насправді дуже просте питання - як залучати нових читачів. Наше дослідження матиме два етапи: якісний і кількісний. Зараз відбувається якісний етап, де ми спілкуємося з учасниками ринку, які працюють у сфері промоції читання. Ми хочемо дослідити як хороші, так і погані приклади й з'ясувати, що саме працювало", - підкреслила Лаюк. Другий етап, за її словами, полягає в опитуванні читачів, зокрема людей, які почали читати після великої перерви або ж у дорослому віці взагалі не читали для задоволення і з певних причин за останній час звернулися до читання. "Нам дуже хочеться зламати стереотип про те, що читання є лише елітарним. Бо сьогодні, особливо в контексті війни, ми розуміємо, що читання впливає на психічне здоров'я. Але так само читання впливає і на рівень демократії у країні. І ми хочемо відобразити ці міркування та гіпотези в нашому дослідженні", - наголосила заступниця міністерки. Лаюк висловила переконання, що завдяки дослідженню буде отримано багато нових даних, щоб враховувати їх у державній політиці. Водночас ними можуть скористатися всі учасники ринку, а також бібліотеки, державні заклади культури, які теж працюють у сфері читання. Заступниця міністра також звернула увагу на промоцію читання у Британії, де його пов'язують із задоволенням від життя, адже "це простий ключ до насолоди, до тем для розмови, до соціалізації, зрештою - до побудови ком'юніті, спільнот", які сьогодні так потрібні і в Україні. "Ми бачимо сплеск книжкових клубів, і це не тільки тому, що людям хочеться читати, а й тому, що є багато внутрішньо переміщених людей або людей, у яких дуже змінилися ідентичності. Людям потрібні нові друзі й нові спільноти", - наголосила Лаюк. Окрім того, за її словами, планується проведення великого національного дослідження щодо вживання української мови. "Державна мова - це те, що нас об’єднує. Це те, що дає нам відчуття повноцінності у суспільстві, адже, володіючи державною мовою, ми маємо фундамент, на якому можемо вибудовувати інші права, зокрема культурні... Безумовно, потужним стимулом стало повномасштабне вторгнення, яке спонукало багатьох людей перейти на українську мову. Водночас історія з мовою, як і з мовною політикою, як і з мовною практикою, тобто тим, як мова реально функціонує в суспільстві, є дуже нелінійною", - підкреслила Лаюк. Тому, на її думку, таке дослідження, яке умовно називають "Мовний барометр", потрібно проводити щороку, "щоб відстежувати реальні тенденції та мати точки відліку, з якими можна порівнювати зміни". "Коли ми аналізуємо наявні дослідження - омнібуси, регіональні вибірки чи дослідження окремих соціальних груп, - ми бачимо стримано позитивну динаміку. Але великого, повноцінного національного кількісного дослідження, яке дозволяло б робити системні висновки, на жаль, досі немає. Ми вважаємо своїм обов’язком його провести, щоб ця розмова була не декларативною, а заснованою на фактах", - наголосила заступниця міністерки культури. Як повідомляв Укрінформ, Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах. Приєднуйтесь до наших каналів Telegram , Instagram та YouTube .