Єврокомісія припустилася помилки щодо CBAM для України, її треба виправити – віцепрем'єр та міністр України

Фото: Unsplash Європейська Комісія припустилася помилки в розрахунках щодо застосування з 1 січня 2026 року CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) для України, що підтвердили практичні результати першого кварталу 2026 року, цю помилку необхідно виправити, відповідні переговори наразі ведуться на рівні Єврокомісії, повідомив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка. "Це те, що ми обговорюємо (з Єврокомісією). Я думаю, що ми знайдемо рішення, яке задовільнить Комісію", – сказав він у дискусії на Третьому бізнес-саміті Україна-ЄС, який проходить у Брюсселі 22-23 квітня. За словами Качки, у Брюсселі відбулася "гарна дискусія" з гендиректором директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Герассімосом Томасом. "І ми бачимо, що ми здатні знайти порозуміння щодо того, як виправити щось технічне, що призвело до цієї помилки", – сказав віцепрем'єр. Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, який також був учасником зустрічі з Томасом, під час дискусії був більш жорстким: він назвав взаємодія між Україною та ЄС у питання CBAM "дивною". "Іноді це трохи схоже на газлайтинг", – зазначив глава Мінекономіки Він нагадав, що українська сторона висловлювала весь минулий рік, особливо другу його половину, занепокоєння, що CBAM створить багато проблем в Україні та надавала відповідні розрахунки. "І справа не в тому, що ЄС казав, що це неважливо. Вони казали, що цього не станеться. У них є розрахунки, що впливу не буде. Тепер ми бачимо справді, справді великий вплив. І … це новина для ЄС: … "о, це набагато гірше, ніж ми очікували", Це дуже незвично. Зазвичай у нас немає таких розбіжностей з ЄС в інших секторах… І так, нам потрібно це вирішити", – заявив Соболев під час дискусії на бізнес-саміті. У Facebook він уточнив, що через об'єктивну неможливість верифікації викидів під час війни, втрати українського експорту в галузі металургії у першому кварталі 2026-го склали від 17% до 93% – залежно від сектору. За словами міністра, була досягнута домовленість, що DG TAXUD прискорять процес верифікації викидів України і запропонують практичні рішення для бізнесу. "Також завтра (23 квітня) піднімемо дискусію на політичний рівень для подальшого врегулювання", – повідомив Соболев. На думку Качки, проблема, яка виникла з CBAM, є проявом стратегічної проблеми. "Для (Європейської) Комісії важливо ставитися до України як до частини її власного ринку, а не як до торгового партнера", – пояснив свою думку віцепрем'єр. За його словами, Україна – це не просто іноземний ринок, "третя держава". Бо між ЄС та Україною підписана Угода про асоціацію, Україна є кандидатом на вступ до ЄС, й таке застосування CBAM є дискримінацією. "Я думаю, що стратегічно, це також послання для бізнесу: український бізнес та європейський бізнес повинні розуміти, як ми ставимося один до одного… Нам потрібно почати розуміти, що була помилка, принаймні одна або кілька, у припущеннях, які були зроблені минулого року, і як ми можемо виправити це цього року, перш ніж шкода для української промисловості стане незворотною. Тому що йдеться не лише про пряму шкоду. Йдеться також про підрив довіри один до одного", – вважає Качка. Його підтримав CEO трубно-колісної компанії "Інтерпайп" Лука Занноті. Він наголосив, що потрібна загальна картина співпраці з ЄС, на основі якої компанії можуть розробляти свою політику. Глава "Інтерпайп" констатував, що ситуація з CBAM б'є по українських виробниках, які навіть мають невеликі викиди, бо у них нема можливості їх верифікувати. Раніше на неможливість уникнути сплати за максимальним тарифом CBAM із-за відсутності верифікації скаржилися також представники енергосектору. "Тобто всі, хто мав сміливість в Європі купити (в Україні) електричну енергію, навіть у сонячної станції, вони мають заплатити в кінці кварталу EUR68 за кожну МВт-годину", – заявив наприкінці березня голова київського офісу Секретаріату Енергетичного співтовариства (ЕС), який очолював Міненерго у 2019-2020 роках, Олексій Оржель. Він пояснив, що ця "карбонова ціна" розраховується як добуток ціни на викиди CO2, яка зараз більше за EUR70, та коефіцієнту, який для електричної енергії дорівнює 0,9. Оржель уточнив агентству "Інтерфакс-Україна", що проведення по CBAM-верифікації генеруючих потужностей в Україні, де продовжується війна, у цьому році та на початку наступного малоймовірно, бо попит на цю послугу зараз дуже великий, у тому числі серед балканських країн, по яким також болюче вдарило запровадження цього механізму. "Ми наголосили, що в умовах війни промисловість України стикається з надзвичайними викликами, і нам потрібні практичні та своєчасні рішення для забезпечення справедливого ставлення, передбачуваності та подальшої економічної стійкості. Також домовилися продовжити технічну роботу щодо покращення доступу до фактичних значень та їх перевірки, а також перегляду застосування значень за замовчуванням. Необхідний більш передбачуваний та збалансований підхід", – підсумував Качка у соцмережі X за результатами зустрічі із гендиректором директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Томасом.