Єврокомісія попереджає: напад Росії на країни ЄС буде сприйнято як агресія проти всього блоку

Речник Єврокомісії Тома Реньє зробив важливу заяву, в якій наголосив, що будь-яка агресія Росії проти держав-членів Європейського Союзу буде сприйнята як напад на весь блок. Це сталося на тлі зростаючої напруженості у відносинах між Росією та країнами ЄС, зокрема на фоні погроз, які прозвучали з Москви. Про це повідомляє Європейська правда у вівторок, 7 квітня.

«Напад на одну з наших держав-членів — це напад на ЄС у цілому», — підкреслив Реньє, чітко окреслюючи позицію Єврокомісії щодо можливих дій Росії. Ця заява стала відповіддю на нещодавні загрози з боку російських посадовців, які стосувалися використання повітряного простору країн Євросоюзу для атак українських безпілотників на територію Росії.

Нагадаємо, що 31 березня під час брифінгу речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва вживе «заходи у відповідь», якщо країни Євросоюзу дозволять Україні використовувати свій повітряний простір для атак на Росію. «Безумовно, ми вважаємо, що якщо відбувається надання повітряного простору для здійснення ворожої терористичної діяльності проти Російської Федерації, то це зобов’яже нас зробити відповідні висновки та вжити відповідних заходів», — сказав Пєсков, підкреслюючи серйозність загроз.

Тома Реньє також зазначив, що в Єврокомісії «бачили повідомлення у ЗМІ» про погрози Росії щодо балтійських держав. Європейський посадовець нагадав про ініціативи, які реалізуються для захисту держав-членів ЄС від зовнішнього втручання. Серед цих ініціатив — програми захисту від дронів та створення Повітряного щита, які наразі є пріоритетом для Євросоюзу.

27 березня Міністерство оборони Латвії спростувало твердження Росії про те, що балтійські країни нібито дозволяють Україні використовувати свої території для атак на Росію. У пресрелізі латвійського оборонного відомства зазначалося, що Росія проводить скоординовану інформаційну операцію проти Латвії, Литви та Естонії з метою дискредитації НАТО, розколу суспільства, зниження довіри до державних інституцій та послаблення підтримки України.

31 березня Оперативний командувач Збройних сил Польщі також спростував інформацію щодо використання польського повітряного простору для атак України на Росію. Ці заяви свідчать про те, що країни-сусіди Росії не бажають брати участь у конфлікті та намагаються уникати ескалації напруженості.

Командувач розвідувального центру Сил оборони Естонії, полковник Антс Ківісельг, також спростував інформацію російських ЗМІ, згідно з якою Естонія та інші балтійські країни «дозволили» Україні використовувати свою територію для запуску безпілотників по російських портах. Ці заяви лише підкреслюють, що країни Балтії активно захищають свою позицію та намагаються запобігти дезінформації з боку Росії.

23 березня литовські військові повідомили про підозрілий безпілотник, який увійшов до повітряного простору країни. Він впав у вкритий льодом водойму приблизно за 20 км від кордону з Білоруссю. Міністерство оборони Литви припустило, що дрон, імовірно, летів атакувати порт Приморськ у Ленінградській області Росії. Саме в ніч проти 23 березня почалися атаки безпілотників на російські порти Приморськ та Усть-Луга.

25 березня Повітряні сили Латвії виявили дрон, який залетів у повітряний простір країни з боку Росії. Аналогічний інцидент стався в Естонії, де безпілотник потрапив у димар труби електростанції в селі Аувері. Естонська сторона згодом заявила, що це був український БпЛА, який збився з курсу, і метою атаки була Росія, а не Естонія.

30 березня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Київ не направляв БпЛА в бік країн Балтії, коментуючи інцидент з дронами, які залетіли до Литви, а потім до Латвії та Естонії. Водночас він зазначив, що в деяких випадках відхилення БпЛА від курсу були викликані російськими радіоелектронними засобами боротьби, і перепросив у жителів країн Балтії за ці інциденти.