Візит президента Зеленського до Сирії: нові горизонти для України

Нещодавно президент України Володимир Зеленський здійснив несподіваний візит до Сирії, що стало темою обговорення серед політичних аналітиків та експертів. Цей візит, враховуючи його контекст та низку обставин, напевно, відбувся завдяки ініціативі та прямій підтримці президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана. Не виключено, що сама ідея цього візиту виникла під час зустрічі Зеленського з Ердоганом, хоча можливо, що цей візит планувався спільно українською та турецькою сторонами. На користь цієї версії свідчать такі факти: візит Зеленського до Сирії відбувся одразу після його поїздки до Туреччини, а також те, що він прибув до Сирії разом із міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом на турецькому урядовому літаку.

Під час зустрічі з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа, Зеленський підкреслив великий інтерес України до обміну досвідом у сфері безпеки. Цей інтерес є цілком зрозумілим, оскільки в умовах загострення військово-політичної ситуації у Західній Азії, президент України активно просуває інтереси України у цьому регіоні, розглядаючи його як потенційного партнера у сфері військово-технічного співробітництва. Крім того, Сирія може стати потенційним покупцем українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції, що є важливим аспектом для української економіки.

Важливо зауважити ще один момент: Україна намагається закріпитися в цьому регіоні, зокрема, для протидії Росії. Це вже сталося у Лівії, де працює невелика військова місія українських спеціалістів. Проте, поки що складно сказати, чи зможе Україна реалізувати подібні плани в Сирії, де присутні російські інтереси. Однак вже очевидно, що в ряді регіонів світу починається прихована, але активна боротьба українських та російських спецслужб за вплив.

Найбільша інтрига візиту Зеленського до Сирії полягає у питанні: чому це потрібно Ердогану? Туреччина вже має вагомий вплив на нинішній сирійський режим. Можливо, сприяючи просуванню українських інтересів у Сирії, президент Ердоган намагається зламати російську гру в цьому регіоні. Росія прагне не лише зберегти свою присутність у Сирії, а й відновити свій вплив у цій країні, що навряд чи відповідає інтересам Туреччини. Однак, можливо, Ердоган має й більш далекосяжні цілі, поступово формуючи мережу неформальних політичних альянсів, що охоплює Західну Азію, Південний Кавказ, частину Європи та Центральну Азію.

Слід зазначити, що велику цікавість до Сирії виявляють і Сполучені Штати. Тому можливу неекономічну активність України у цьому регіоні потрібно буде хоча б частково координувати з американськими партнерами. Поряд з цим, присутній ще й Ізраїль, з яким Україна має неоднозначні відносини — начебто дружні, але насправді стримано-нейтральні. Інтереси Ізраїлю тісно пов’язані зі США, а у Туреччини з Ізраїлем відносини не є найкращими. Якщо Україна розпочинає активну політичну гру в регіоні Західної Азії, їй доведеться враховувати весь складний пазл суперечливих геополітичних відносин у цьому регіоні.

Для того, щоб вплив України в регіоні був системним та послідовним, необхідно зміцнювати його дипломатичне забезпечення. Візит Зеленського до Сирії може стати важливим кроком у цьому напрямку, відкриваючи нові можливості для співпраці та розвитку відносин між Україною та країнами Західної Азії.