Верховна Рада активно працює над євроінтеграційними законопроєктами: 100 ініціатив на шляху до членства в ЄС

Народні депутати Верховної Ради України в даний момент підтримують активний темп у прийнятті євроінтеграційних законопроєктів, які є критично важливими для країни в контексті закриття бенчмарків — обов’язкових показників, необхідних для завершення переговорних розділів із Європейським Союзом. Про це повідомив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час зустрічі з журналістами 8 квітня, передає кореспондентка NV.

«У нас є реально близько ста законопроєктів, які перебувають у Верховній Раді, і які тою чи іншою мірою закривають бенчмарки. Тобто ми дуже активно консолідуємося по всіх цих питаннях», — заявив Качка, підкреслюючи важливість цих ініціатив для подальшого розвитку країни.

Віцепрем'єр також зазначив, що на урядовому комітеті 8 квітня була розглянута антикорупційна стратегія на наступний рік, що свідчить про активну роботу уряду в напрямку покращення верховенства права. Окрім того, 7 квітня Верховна Рада ухвалила закон, що спрощує виконавче провадження через цифровізацію, що також є важливим кроком у рамках євроінтеграції.

«Так що у нас там теж є активна робота по тому, щоб ми набрали темп і менш політизовано йшли по цих заходах», — додав Качка, відзначаючи, що уряд і парламент працюють у тісній співпраці для досягнення спільних цілей.

Відповідаючи на запитання журналістів, віцепрем'єр уточнив, що підготовка законопроєктів «системно велась усі попередні роки», і що напрацьований масив законодавчих ініціатив не зник, а значна їх частина вже перебуває у Верховній Раді.

Водночас, Качка підкреслив, що з переходом до переговорного процесу та отриманням бенчмарків суттєво зросли вимоги до змісту цих рішень. «Якщо раніше ми рухалися в логіці Угоди про асоціацію — зараз кожен законопроєкт має чітко відповідати конкретним умовам і закривати відповідні бенчмарки», — пояснив він, зазначаючи, що завдання уряду та Верховної Ради полягає в тому, щоб «дошліфувати» ці ініціативи так, щоб вони відповідали всім вимогам і були зараховані в межах переговорного процесу.

17 березня прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що українська делегація в Брюсселі отримала від Євросоюзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами. За словами Свириденко, наступні кроки — успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС.

19 березня 25 лідерів ЄС (окрім Угорщини та Словаччини) ухвалили заяву, в якій закликали негайно відкрити переговорні кластери щодо членства України в ЄС. Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на вступ до Європейського Союзу у 2027 році.

Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначав, що будь-яка країна, яка хоче приєднатися до ЄС, повинна спочатку відповідати Копенгагенським критеріям, а цей процес зазвичай займає кілька років. Він наголосив, що Україні потрібна перспектива, яка прокладе шлях до вступу в довгостроковій перспективі. Вступ України до ЄС з 1 січня наступного року, за словами Мерца, є нереальним.